Справа № 200/7407/19
Провадження №2/200/3187/19
про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2019 року місто Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
15 травня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд оглянувши матеріали позовної заяви вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.
Крім того, позивач заявляє позовні вимоги про витребування із чужого незаконного володіння квартири.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 1921 грн.
Як випливає з матеріалів позовної заяви позивач сплатила судовий збір у мінімальному розмірі 768,40 грн.
До матеріалів позову долучено клопотання про зменшення розміру судового збору у зв'язку з важким матеріальним становищем, посилаючись на те, що вона не працює, на її утриманні перебуває неповнолітня донька.
Як доказ зазначеного позивачка надала довідку із з державного реєстру фізичних осіб- платників податків згідно якої інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року відсутня.
Однак із позовною заявою позивачка звертається у травні, актуальної інформації щодо тяжкого матеріального становища та відсутності доходів на момент звернення із позовом не надає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, клопотання про зменшення розміру судового збору, суд дійшов висновку про зменшення розміру судового збору, оскільки докази надані позивачкою не містять достатнього підтвердження важкого матеріального становища позивача.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції на підтвердження такої сплати.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали,попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Е.В. Женеску