Справа № 200/15862/18
Провадження № 2а/200/699/18
13 травня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Гургули В.С.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 71/А від 11 липня 2018 року, -
02 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним.
Постановою про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 71/А від 11 липня 2018 року, винесеною Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.13 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Позивач вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки 26.12.2014 року позивач отримав Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: реконструкція житлового будинку під нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 . 19 березня 2015 року позивач отримав Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, тобто на момент проведення відповідачем перевірки об'єкт містобудування вже був введений в експлуатацію, тому порушення ч.13 ст.96 КУпАП не було. Вказує, що йому не надсилався ні протокол про адміністративне правопорушення, ні акт про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Він не був присутній при проведенні перевірки, йому не було відомо про розгляд питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, тому він не міг надати свої заперечення чи пояснення, чим порушено його права. Позивач також подав клопотання про поновлення строку для звернення з позовом до суду, оскільки оскаржувану постанову не отримував, про її існування дізнався лише 28.09.2018 року, коли його представник отримав вказану постанову в приміщенні Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в зв'язку з чим строк для оскарження пропущений позивачем з поважних причин.
Враховуючи викладене, позивач просив суд поновити строк для звернення до суду з вказаним позовом. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 71/А від 11.07.2018 року, винесену в.о. начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Дніпровської міської ради Безміліциною О.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.13 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 26 листопада 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви 27.03.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відзиву на позов не надав, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній доказами.
Вивчивши надані позивачем докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок № 553).
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що 03 липня 2018 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненком А.А. складено акт, з якого вбачається, що на об'єкті містобудування за адресою: АДРЕСА_1 , без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та без проектної документації самочинно виконуються будівельні роботи з реконструкції житлового будинку із збільшенням геометричних розмірів та зведення другого поверху, не забезпечено здійснення технічного нагляду, не забезпечено здійснення авторського нагляду.
Також, 03 липня 2018 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненком А.А. складено протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що на об'єкті містобудування за адресою: АДРЕСА_1 , під час самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку із збільшенням геометричних розмірів та зведення другого поверху, не забезпечено здійснення технічного нагляду, що є порушенням ч.ч. 1,2 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність».
В протоколі також зазначено, що «особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 50 хв. 11 липня 2018 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за адресою м. Дніпро, вул.. Січеславська Набережна, 29-А».
В примірнику протоколу, який наданий суду відповідачем, зроблено відмітку про те, що від «підписання протоколу відмовились» та «від отримання протоколу відмовились».
Відповідно до статті 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.07.2018 року не вказано, в чиїй присутності складений цей протокол, чи була присутня при цьому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд позбавлений можливості зробити висновок, яка саме особа відмовилась від підписання та отримання протоколу, та кому саме було доведено до відома про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
03 липня 2018 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненком А.А. винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на вищезазначеному об'єкті.
11 липня 2018 року в.о.начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Безміліциною О.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 71/А, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., в зв'язку з тим, що ним за адресою м.Дніпро, вул. Тимчасова, 2, під час самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку із збільшенням геометричних розмірів та зведення другого поверху, не забезпечено здійснення технічного нагляду
Відповідно доч.13 ст.96 КУпАП незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2014 року ОСОБА_1 отримав Декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме: реконструкція житлового будинку під нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 .
В подальшому, 19.03.2015 року ОСОБА_1 отримав Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція житлового будинку під нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 .
Частиною першою ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт (п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року).
Таким чином, позивачем надано необхідні докази на підтвердження того, що на момент проведення відповідачем перевірки 03.07.2018 року, об'єкт містобудування по АДРЕСА_1 вже був введений в експлуатацію, а тому порушення ч.13 ст.96 КУпАП позивачем вчинено не було.
Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. ст.245,246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова № 71/А від 11.07.2018 року у справі про адміністративне винесена необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд також погоджується яз доводами позивача про те, що він не був присутнім при проведенні перевірки, складанні акту та протоколу про адміністративне правопорушення, та відповідно не був повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки, як вже зазначалось вище, зі змісту протоколу від 03.07.2018 року неможливо встановити, чи був присутній ОСОБА_1 при його складанні.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стосовно доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку зі зверненням з позовом до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері
містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Позивач заявив клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом, та вказує, що він не брав участі при розгляді справи про адміністративне правопорушення, про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 28 вересня 2018 року, коли його представник отримав вказану постанову в приміщенні Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, про що надав відповідне підтвердження, а саме лист відповідача від 28.09.2018 року з відміткою про отримання вказаної постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк для звернення з позовною заявою до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 19, 44, 77, 241 - 246, 371 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 71/А від 11 липня 2018 року- задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 71/А від 11.07.2018 року, винесену в.о. начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Безміліциною О.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.13 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий-суддя: Е.В. Женеску