Справа № 159/1062/19
Провадження № 2/159/618/19
14 травня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Бакай Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, до закінчення навчання, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, до закінчення навчання. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 30.09.2009 р. розірвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 В ІНФОРМАЦІЯ_2 минулого року їх сину виповнилося 18 років, і відповідач припинив виплату аліментів на утримання дитини. Син навчається на третьому курсі денного відділення Ковельського промислово - економічного колледжу ЛНТУ на державній формі навчання, а закінчення навчання - 30.06.2020 р. А тому надалі потребує матеріальної підтримки обох батьків. В добровільному порядку відповідач надавати допомогу сину не бажає. Просить збільшити суму аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина, як на дитину, що навчається та стягувати по 2000 грн. щомісячно, до закінчення навчання, з проведенням індексації призначених аліментів при наступному збільшенні
Ухвалою судді від 16.04.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 14.05.2019 року. Одночасно, відповідачу було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги не підтримує, просить відмовити у позові.
06.05.2019 р. відповідачем ОСОБА_2 подано відзив, згідно якого вбачається, що позовні вимоги не визнає. Вважає, що у зв'язку із навчанням дитини в учбовому закладі за місцем свого проживання дитина не потребує витрат пов'язаних із навчанням, таких як витрати на наймане житло, гуртожиток, а також не хдійснює витрати на навчання, так як навчається на державній формі навчання. Він не має можливості сплачувати аліменти, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається, із свідоцтва про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначений ОСОБА_2 - відповідач, та мати ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
Згідно паспорта сина НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тобто на даний час є повнолітнім.
Із долученої до позовної заяви довідки № 105 від 08.02.2019 р. убачається, що ОСОБА_4 дійсно з 01.09.2016 року навчається в Ковельському промислово - економічному коледжі ЛНТУ на денній формі навчання, є студентом третього курсу.
Як встановлено в судовому засіданні позивач продовжує навчання на державній формі навчання, а сама позивачка не може одна належним чином утримати сина.
Однак, позивач у прохальній частині позовної заяви просить збільшити суму аліментів на утримання дитини, а в листопаді 2018 р. відповідач припинив виплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.
Таким чином, заявлена позивачем вимоги щодо необхідності збільшення розміру аліментів стягнення з відповідача на утримання дитини, до закінчення навчання є не обґрунтованою, так як стягнення аліментів припинилося у зв'язку із досягненням дитиною повноліття, при цьому доведено, що повнолітній син навчається та потребує матеріальної підтримки, позивачці самій тяжко утримувати дитину, що підтверджено наведеними вище доказами.
Згідно поданого відзиву відповідач зазначає, що позов не визнає, та просить відмовити у збільшенні розміру аліментів, так як не має можливості сплачувати аліменти в розмірі по 2000 грн. Він на даний час не працює. Зазначає, що син проживає разом з матір'ю та на проживання, харчування, проїзд, оплату навчання тощо. потребує витрат на наймане житло, гуртожиток, а також на навчання, так як навчається на державній формі навчання.
Разом із тим, у поданій до суду позовній заяві позивачем не обґрунтовано та не наведено доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно, до закінчення навчання.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З відзиву відповідача, вбачається, що відповідач не працює, проживає разом з матір'ю, сестрою та дружиною, доходів не отримує.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів суд, враховуючи матеріальне становище відповідача, а також те, що останній не має постійного місця роботи, враховуючи величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також із урахуванням середньостатистичних доходів громадян по Волинській області та Україні та положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі по 1100 гривень щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не більше, як до досягнення сином двадцяти трьох років.
Визначений розмір аліментів на переконання суду, є об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
На підставі вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у справі згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.141,180,181,182,183 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , і. н. НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , і. н. НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_5 ) до закінчення навчання в Ковельському промислово - економічному коледжі, в розмірі по 1100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, починаючи з 26.02.2019 року, але не більше, як до досягнення сином двадцяти трьох років.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , і. н. НОМЕР_3 ) в користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17.05.2019 року.
ГоловуючаО. А. Восковська
/