Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1100/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_2 ).
про стягнення 31280,41 грн.
за участю представників:
позивач - Оганян Л.А. - (довіреність № 01-26/3071 від 19.03.19)
відповідач - Чорнодуб М.А. - (довіреність № 2188 від 02.04.19)
3-ї особи - Зіняк Я.Л. - (довіреність № 225/11/4 від 02.01.19)
Акціонерне товариство "Харківобленерго", 12.04.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 29 483,40 грн., (де 24569,51 грн. - тарифна складова та 4913,89 грн. - ПДВ 20 %); по КРЕ в розмірі 474,01 грн. (де 395,01 грн. - тарифна складова та 79,00 грн. - ПДВ 20%); пені 1 221,36 грн. в січні 2019 за період з 18.01.19 - 31.01.19, в лютому 2019 за період з 01.02.19 - 28.02.19, 3 % річних - 101,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про постачання електричної енергії № 763-069 від 01.08.2004 та приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, несвоєчасно розрахувався за отриману від позивача у період з грудня 2018 по лютий 2019 електричну енергію.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 922/1100/19, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання, проведення якого призначено на 14.05.2019 р. об 11:00.
14.05.2019 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 11568), який судом долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, просив суд визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмірі пені на 50%, посилаючись на складне економічне становище підприємства відповідача, яке є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, та відсутність основної заборгованості.
У судовому засіданні 14.05.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні 14.05.2019 проти позову заперечує та просили суд зменшити розмір пені.
Представник третьої особи посилаючись на скрутну ситуацію у Збройних Силах України, просить суд зменшити розмір пені на 50%.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.08.2004р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Військовою частиною НОМЕР_1 (третьою особою) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 763-069, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу її вартість і здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
На підставі п. 9.11. Договору, цей Договір було пролонговано сторонами на 2019 рік.
05.01.2015р. між позивачем, третьою особою та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, було укладено Додаткову угоду до Договору, за якою сторони змінили в п. 4.5. Додатку 2 до Договору "Порядок розрахунків" слово "споживач" на "платник", тобто платником за Договором № 763-069 від 01.08.2004р. було визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків.
Згідно п. 2.1.2. Договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 Договору, відповідно до Додатку 1 "Договірні величини споживання" та Додатка 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 2.2.5. Договору, споживач зобов'язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Пунктом 4.2.1. договору було встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.
Як свідчать матеріали справи, позивач, як постачальник, виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, а саме здійснив у період з грудня 2018 року по лютий 2019 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, але відповідачем умови Договору щодо сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки були виконані несвоєчасно.
Так, відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електроенергію за грудень 2018 року, у зв'язку з чим станом на 01.03.2019 року заборгованість відповідача склала 29483, 40 грн., до якої включено податок на додану вартість
Відповідно до п. 4.2.1 договору відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1221, 36 грн. за січень-лютий 2019 року, та 3% річних в розмірі 101,64 грн. за січень-лютий 2019 року.
Крім того, позивачем проведено визначення вартості спожитої реактивної енергії відповідно до п. 2.2.7 договору з додатком 4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії". Сама заборгованості за вартість спожитої реактивної енергії склала 474 грн. (де 395,01 грн. - тарифна складова та 79,00 грн. - ПДВ 20%).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в розмірі 29 483,40 грн., (де 24569,51 грн. - тарифна складова та 4913,89 грн. - ПДВ 20 %); по КРЕ в розмірі 474,01 грн. (де 395,01 грн. - тарифна складова та 79,00 грн. - ПДВ 20%); пені 1 221,36 грн. в січні 2019 за період з 18.01.19 - 31.01.19, в лютому 2019 за період з 01.02.19 - 28.02.19, 3 % річних - 101,64 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотань відповідача та 3-ї особи про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, та лише у виняткових випадках.
За таких обставин, суд не вважає даний випадок винятковим, оскільки заявники посилаються на ті обставини, що причиною невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений строк є несвоєчасне фінансування підприємства відповідача з державного бюджету України та його незадовільний майновий стан, проте документального підтвердження майнового становища відповідача до суду не було надано.
Крім того, суд зазначає, що затримка бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності або зменшення розміру пені за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.
Також, суд зазначає, що зменшення суми пені є значним та не повною мірою узгоджується з приписами ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій).
За таких обставин суд відмовляє в задоволені клопотань про зменшення розміру пені.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61; ідент. код 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954):
- на п/р НОМЕР_3 в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 00131954 - суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 29483,40 грн., де 24569,51 грн. - тарифна складова та 4913,89 грн. - ПДВ 20 %);
- на п/р НОМЕР_4 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629, код 00131954 суму по КРЕ в розмірі 474,01 грн. (де 395,01 грн. - тарифна складова та 79,00 грн. - ПДВ 20 %); суму пені 1221,36 грн. в січні 2019 за період з 18.01.19 - 31.01.19, в лютому 2019 за період з 01.02.19 - 28.02.19, 3 % річних - 101,64 грн.;
- на п/р НОМЕР_4 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954 суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "17" травня 2019 р.
Суддя М.І. Шатерніков