Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2850/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Інвестбуд", м. Харків
до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
про стягнення 32613,18 грн.
за участю представників:
позивача - Мизиненко І.О. (дов. від 22.01.2019 р.)
відповідача - Синьова Ю.М. (дов. № 01-26/6765 від 20.11.2018 р.)
ТОВ "Тандем Інвестбуд", звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з АТ "Харківобленерго", м. Харків безпідставно збережені кошти у розмірі плати за спеціальне використання технологічних електричних мереж в розмірі 27786,74 грн.; 3% річних за період прострочення виконання зобов'язань в розмірі 1251,18 грн.; інфляційні втрати в розмірі 3575,26 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справі за зазначеним позовом присвоєно номер 922/2850/18 суддею-доповідачем про справі визначено суддю Шарко Л.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/2850/18 за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.18 р. задоволено заяву відповідача та здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено по справі підготовче провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Протягом проведення підготовчого провадження були поведені декілька підготовчих засідань, зокрема у підготовчому засіданні 10.01.2019 у справі задоволено усне клопотання відповідача про продовження підготовчого провадження на 30 днів та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 23 січня 2019 року о 10:00 год.
У зв'язку з хворобою судді Шарко Л.В. розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 23.01.2019 № 72/2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/2850/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.01.2019 року для розгляду справи № 922/2850/18 визначено суддю Шатернікова М.І.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2019 прийнято справу № 922/1151/18 до розгляду суддею Шатерніковим М.І.; вирішено розпочати розгляд справи спочатку та призначено проведення підготовчого засідання на "20" лютого 2019 р. о 10:30.
У підготовчому засіданні 20.02.2019 у справі задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12 березня 2019 року о 10:00 год.
У підготовчому засіданні 12.03.2019 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2850/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2019 р. о 10:00.
У судовому засіданні 16.04.2019 р., в порядку приписів ч. 2 ст. 216 ГПК України, судом було постановлено ухвалу, яку було занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 11:30 07 травня 2019 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав вказаних у заявах по суті справи.
Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих на адресу суду заявах по суті спору, заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, наголошуючи на безпідставності позовних вимог та невірно обраному способу захисту.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ "Тандем Інвестбуд" є власником технологічних електричних мереж, до яких приєднані електроустановки інших споживачів: ТОВ фірма "Продукт"; ФОП Блінов Леонід Володимирович; КП "Міський інформаційний центр"; ФОІП Мясоєдов Альберт Миколайович ; ПФ "Яна". Вказані факти не заперечується сторонами.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 0929 між АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРЕО" та ТОВ "ТАНДЕМ ІНВЕСТБУД" було укладено 25 травня 2017 року, відповідно до якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Разом з тим, як наголошує позивач, поставка електричної енергії вказаним субспоживачам здійснювалася за допомогою електроустановок ТОВ "ТАНДЕМ ІНВЕСТБУД" і до укладення Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 0929, а саме починаючи з 01 лютого 2017р.
Дане твердження підтверджується актами про використану електричну енергію за Договором № 541 за лютий 2017р., березень 2017р., квітень 2017р., травень 2017р., згідно яких вбачається постачання та споживання електричної енергії субспоживачами за допомогою електричних мереж, що належать ТОВ "ТАНДЕМ ІНВЕСТБУД".
Так за допомогою електричних мереж ТОВ "ТАНДЕМ ІНВЕСТБУД" було поставлено електричну енергію субспоживачам в наступних обсягах:
- у лютому 2017р.: ТОВ фірма «Продукт» - 54474 кВт; ФОП Блінов Леонід Володимирович - 44320 кВт; КП "Міський інформаційний центр" - 2740 кВт, 822 кВт; ФОП Мясоєдов Альберт Миколайович - 112907 кВт. Загальний обсяг віддачі електричної енергії за лютий 2017р. становить 215263 кВт. Відповідно до методики обрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж плата за спільне використання технологічних мереж за лютий 2017р. становить 7338,79 грн.;
- у березні 2017р.: ТОВ фірма «Продукт» - 50364 кВт, ФОП Блінов Леонід Володимирович - 48920 кВт; КП "Міський інформаційний центр" - 1512 кВт, 875 кВт, ФОП Мясоєдов Альберт Миколайович - 89182 кВт. Загальний обсяг віддачі електричної енергії за березень 2017р. становить 190853 кВт. Відповідно до методики обрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж плата за спільне використання технологічних мереж за березень 2017р. становить 7366,91 грн.;
- у квітні 2017р.: ТOB фірма «Продукт» - 41085 кВт; Ф0П Блінов Леонід Володимирович - 53760 кВт; КП «Міський інформаційний центр» - 1160 кВт, 786 кВт; ФОП Мясоєдов Альберт Миколайович 87941 кВт. Загальний обсяг віддачі електричної енергії за квітень 2017р. становить 184732 кВт. Відповідно до методики обрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж плата за спільне використання технологічних мереж за квітень 2017р. становить 7499,70 грн.
- у травні 2017р.: ТОВ фірма «Продукт» - 33447 кВт; ФОП Блінов Леонід Володимирович - 48800 кВт; КП «Міський інформаційний центр» - 740 кВт, 222 кВт; ФОП Мясоєдов Альберт Миколайович - 97117 кВт. Загальний обсяг віддачі електричної енергії за травень 2017р. становить 184732 кВт. Відповідно до методики обрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж плата за спільне використання технологічних мереж за травень становить 7499.70 грн., з яких 5581,34 грн. є несплаченою відповідачем сумою.
При розрахунку плати за використання електричних мереж позивача за спірний період з лютого 2017 р. по 25 травня 2017 р. останнім була використана Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджена постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. № 691.
При цьому, позивач наголошує, що правових підстав для використання відповідачем технологічних електричних мереж позивача для поставки електроенергії іншим суб'єктам господарювання безоплатно відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати за використання електричних мереж позивача за спірний період, а сам по собі факт укладення відповідного договору з затримкою, не спростовує факту використання позивачем технологічних електричних мереж позивача.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч.1 ст.190 ЦК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).
Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.
Наразі відсутність у спірний період укладеного між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 0929 та/або іншого договору виключає договірні зобов'язання.
Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 0929, укладений між сторонами 25.05.2017 р. та з цього часу виникає обов'язок сплачувати вартість послуг власника мереж.
В свою чергу, позивачем були вчинені дії щодо своєчасного укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж на виконання п. 8.1.Договору № 541 від 23.01.2017 р. та врегулювати відносини між сторонами. Проте навіть і бездіяльність позивача у спірний період не є правопорушенням. Так, моменту укладення договору передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного споживача. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину позивачеві.
Відсутність ознак господарського правопорушення в діях/бездіяльності учасників спірних правовідносин не спростовується відповідачем.
Таким чином, відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.
Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди - ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.
З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.
По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді плати за використання електричних мереж позивача нараховані останній за період з 01.02.2017 р. по 24.05.2017 р. у розмірі 22786,74 грн. на підставі Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджена постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. № 691.
Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна (грошових коштів) почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту поставки електричної енергії вищенаведених субспоживачам. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у розмірі 22786,74 грн. за таке користування електричними мережами.
По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, оскільки відсутні підстави для одержання відповідачем прав користування електричними мережами позивача безоплатно, як і відсутні правові підстави від звільнення відповідача від плати за таке користування. Разом с тим у спірний період відсутній у договір про спільне використання технологічних мереж.
По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді плати за користування електричною мережею призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Сам факт несплати відповідачем за користування електричною мережою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум плати за користування електричною мережею, який набув майно або зберіг його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору.
Згідно розрахунків наданих позивачем і перевірених судом розмір вартість майна безпідставно збереженого відповідачем за період з 01.02.2017 по 24.05.2017 становить 27786,74 грн.
Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідач доказів на спростування наведених розрахунків та інших викладених вище обставин не надав.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27786,74 грн.
Одночасно суд зауважує про неправомірність застосування до спірних правовідносин приписів ст. 625 ЦК України, та не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача, нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи сплату позивачем судового збору у мінімальному розмірі визначеному законом, суд визнає за можливе судові витрати у даній справі покладаються на відповідача у повному розмірі у сумі 1762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149; ідент. код 00131954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Інвестбуд" (61010, м. Харків, вул. Малом'ясницька, будинок 2; ідент. код 39248070) безпідставно збережені кошти у розмірі плати за спеціальне використання технологічних електричних мереж в розмірі 27786,74 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "17" травня 2019 р.
Суддя М.І. Шатерніков