Іменем України
07 травня 2019 року справа № 927/269/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, бульвар Шевченко, 18, 01601 в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком", проспект. Перемоги,76, м. Чернігів,14000
до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, вул. Гоголя,6, м. Ніжин, 16600
про стягнення 423000 грн. 95 коп.
Представники сторін:
від позивача: Полегенько К.А. довіреність № 3763 від 06.12.2018;
від відповідача: Сутул Т.В. довіреність № 01-17/01/243 від 14.01.2019;
Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості у сумі 423000 грн. 95 коп. з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач, як головний розпорядник коштів, передбачених на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, які виникли на підставі Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів, не виконав свої зобов'язання та не перерахував кошти за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів у період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/269/19, підготовче засідання призначено на 23.04.2019.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2019 у зв?язку із перебуванням судді Демидової М.О. 23.04.2019 у відпустці, підготовче засідання у справі призначене на 02.05.2019.
У підготовче засідання 02.05.2019 прибули повноважні представники сторін у даній справі.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №01-17/02/1755 від 17.04.2019, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що рада, як виконавчий орган, якому делеговано забезпечувати виконання місцевих бюджетів відповідно вимог Бюджетного кодексу України, не виділила бюджетних асигнувань для відшкодування витрат за надані послуги зв?язку за 2018 рік. Відповідач систематично звертався до Ніжинської міської ради з проханням виділити кошти для оплати наданих позивачем послуг зв?язку, але відповідних дій з боку Ніжинської міської ради здійснено не було.
У судовому засіданні 02.05.2019 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.05.2019.
У судове засідання 07.05.2019 прибули повноважні представники сторін.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, у якому зазначає, що у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню, яке проживає у м. Ніжин та має право на пільги і на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п.18 ст.61, п.10 ст.62, п.17 ст.63, п. 19 ст.64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; п. 11, 28 ч. 1, ч.3 ст. 20, п.1 ч.1,ч.2 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; п.4 ч. 3 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства", п. 7 ч. 1 ст. 9 закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
У підтвердження факту надання телекомунікаційних послуг за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 пільговим категоріям громадян Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії надані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень 2018 - грудень 2018 року (а.с. 17-75) та супровідні листи про направлення форми "2-пільга" за період з січня по грудень 2018 року відповідачу (а.с. 76-77,79-80,82-83,85-86,88-103).
Факт отримання вказаної форми для здійснення розрахунків відповідач у справі не спростовує.
12.03.2019 позивач направляв відповідачу претензію №14-12/83 з вимогою у термін до 20.03.2019 перерахувати кошти у сумі 423000 грн. 95 коп. (а.с. 104-105), що підтверджено наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 12.03.2019 та фіскальним чеком від 12.03.2019 (а.с. 106-107).
У відповіді на претензію (лист №01-17/05/1318 від 19.03.2019) відповідач послався на його звернення до міської ради з проханням виділити грошові кошти на погашення заборгованості (а.с. 108).
Відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, у результаті за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 423000 грн. 95 коп., що відповідачем не спростовано.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 за № 2017 -ІІІ.
За змістом ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 за № 1280-IV та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність. Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256) та встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги.
Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населенні міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): 1. організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використанні для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; 2. Ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
При цьому ані Законом України "Про телекомунікації", ані Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Відповідно до п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.1.1, 3.1 Положення про управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради Чернігівської області від 26.02.2014 п'ятдесят першої сесії VI скликання, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області є виконавчим органом Ніжинської міської ради Чернігівської області, основним завданням якого є забезпечення реалізації в місті державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення, що включає виконання програм і здійснення заходів у цій сфері, призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.
Згідно із підп.26 п.3.2. Положення управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції, зокрема, з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення: організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню пільг з оплати послуг зв'язку; проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян; здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим використанням коштів, спрямованих на надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території міста Ніжина державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
Згідно із ч. 1 п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у пятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку ).
Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Відповідно до ч. 1,2 п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що уповноважений орган щомісяця:1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт, що у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Ніжина на загальну суму 423000 грн. 95 коп.
Також матеріалами справи підтверджено факт, що позивачем на виконання вимог Постанови КМУ №117 щомісячно за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 направлялись розрахунки за формою « 2 - пільга» на адресу відповідача, які останній отримував та зауважень до сум нарахування до розрахунків за формою « 2-пільга» на загальну суму 423000 грн. 95 коп. не надавав та не складав акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги у січні - грудні 2018, згідно із формою « 3-пільга», що передбачено п.11 Постанови КМУ №117 (а.с. 76-77,79-80,82-83,85-86,88-103).
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи зазначене, саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення м. Ніжина.
Відповідач витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 423000 грн. 95 коп., не відшкодував.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Згідно із ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг з оплати за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Таким чином телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.
Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи що позивачем фактично надані послуги зв'язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 423000 грн. 95 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, м. Ніжин, вул. Гоголя, 6, 16600, код ЄДРПОУ 03196216, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Шевченка, 18, м.Київ, 01601 в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", просп. Миру, 28, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 21560766, 423000 грн. 95 коп. заборгованості з компенсації пільг та витрати зі сплати судового збору у сумі 6345 грн.01 коп. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 07.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення підписано 17.05.2019.
Суддя Демидова М.О.