Справа № 161/2147/19
Номер провадження: 3/161/940/19
м.Луцьк 15 травня 2019 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець,
за ст.212-15 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25 січня 2019 року №50-25/95 ОСОБА_1 20 вересня 2018 року надав внесок на підтримку політичної партії «Національний корпус» у розмірі 9100,00 грн., хоча станом на 20 вересня 2018 року звідно відомостей ДФС за ним обліковувався податковий борг у розмірі 1 666,69 грн. Такі дії правопорушника кваліфіковані за ст.212-15 КУпАП.
Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25 січня 2019 року №50-25/96, 13 вересня 2019 року надав внесок на підтримку політичної партії «Національний корпус» у розмірі 30 000,00 грн., хоча станом на 13 вересня 2018 року згідно відомостей ДФС за ним обліковувався податковий борг у розмірі 1 666,69 грн. Такі дії правопорушника кваліфіковані за ст.212-15 КУпАП.
Постановою судді від 11 лютого 2019 року вказані адміністративні матеріали об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Вербінець Е.А. заперечували факт вчинення правопорушення та пояснили, що ОСОБА_1 станом на вересень 2018 року не мав податкового боргу, оскільки відповідне податкове повідомлення-рішення йому не надходило.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.212-15 підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) звітом політичної партії «Національний корпус» за ІІІ квартал 2018 року;
3) листом ДФС від 18 грудня 2018 року №23838/5/99-99-17-02-16;
4) актом про проведення аналізу звіту політичної партії «Національний корпус» за ІІІ квартал 2018 року, від 15 листопада 2018 року, разом з висновком до нього.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст.212-15 КУпАП.
При цьому суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав податкового боргу оскільки не отримував відповідне податкове повідомлення-рішення, з наступних підстав.
Під час судового розгляду суддя, за клопотанням захисника Дмитрука О ОСОБА_3 . витребував від ГУ ДФС у Волинській області інформацію щодо обставин нарахування податкового боргу станом на вересень 2018 року.
З наданої інформації слідує, що податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2017 року №97420-13 ОСОБА_1 нараховане грошове зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 1 666,69 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , однак було повернуто поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абзацу «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
В той же час відповідно до п.42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому у п.42.4 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як слідує з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення було надіслано ОСОБА_1 21 червня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , яка співпадає з його адресою місцезнаходження як фізичної особи-підприємця, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також, яка самостійно ним вказується у письмових заявах до органів ДФС України, зокрема у доданих до клопотання про витребування доказів поясненнях, а також на бланках відповідних запитів.
Доказів подання до податкового органу відомостей про зміну своєї податкової адреси у зв'язку із зміною у 2016 році свого зареєстрованого місця проживання. як фізичної особи, ОСОБА_1 судді не надав.
Таким чином, на переконання судді, податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2017 року №97420-13 було надіслано ОСОБА_1 належним чином, за адресою його місцезнаходження, яку він сам вказує у своєму листуванні, а отже слід дійти висновку, що на 61 день після повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» у ОСОБА_1 виникла сума несплаченого грошового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у розмірі 1 666,69 грн.
При цьому суддя зауважує, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відомостей про оскарження спірного податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 судді не надав, а отже грошове зобов'язання за ним слід вважати узгодженим, тобто податковим боргом в розумінні положень ПК України.
Посилання захисника на необхідність винесення податкової вимоги для кваліфікації нарахованого грошового зобов'язання як податкового боргу є помилковими, оскільки винесення та надсилання податкової вимоги в розумінні положень ст.59 ПК України не є етапом узгодженням податкового зобов'язання, а є першим етапом з примусового стягнення вже існуючого податкового боргу.
Момент узгодження грошового зобов'язання у даному випадку чітко визначений у ст.57 ПК України і пов'язується з фактом оскарження чи не оскарження платником податків рішення контролюючого органу, а також з фактом закінчення граничного строку для сплати грошового зобов'язання, який у даному випадку визначався за правилами абзацу «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України.
З матеріалів справи слідує, що спірне грошове зобов'язання ОСОБА_1 добровільно сплатив лише у грудні 2018 року, хоча станом на початок 2018 року це зобов'язання вже рахувалося податковим боргом ОСОБА_1 Отже станом на вересен ь 2018 року спірні внески на діяльність політичної партії «Національний корпус» були здійснені з порушенням приписів п.8 ч. 1 ст.15 Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині заборони здійснення внесків фізичними особами, які мають непогашений податковий борг.
Наведене, на переконання судді, повністю підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.212-15 КУпАП і спростовує доводи його захисника про відсутність у ОСОБА_1 станом на вересень 2018 року податкового боргу.
Частиною третьою статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У протоколі про адміністративні правопорушення вказано, що вони були виявлені 22 грудня 2018 року, а отже станом на день розгляду справи строки притягнення особи до адміністративної відповідальності спливли, а тому провадження у справі слід закрити.
Керуючись п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-15 КУпАП, а провадження у справі закрити через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк