Рішення від 13.05.2019 по справі 155/1689/18

Провадження №2-а/155/7/19

Справа №155/1689/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - Міліщука С ОСОБА_2 Л.,

відповідача - Колядка Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцера поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Колядка Назара Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов обґрунтовує тим, що 15 січня 2018 року відповідачем відносно нього було складено постанову серії АА №590821 по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження. Вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові він не допускав, а висновки викладені в ній не відповідають дійсності, у зв'язку з чим просить про її скасування.

Позивач, ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_3 , в судовому засіданні кожен зокрема, позов підтримали повністю з підстав наведених у позовній заяві, просили його задовольнити.

Відповідач, старший дільничний офіцер поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Колядко Н.О., в судовому засіданні позову не визнав та зазначив, що його дії щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП повністю відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 січня 2018 року старшим дільничним офіцером поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Колядком Н.О. відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АА №590821, відповідно до якої, позивач 15 січня 2018 року близько 15 години 40 хвилин, в місті Горохів, по вулиці Шевченка Волинської області, перебував у п'яному вигляді, чим своїм зовнішнім виглядом ображав людську гідність і громадську мораль, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП. За вчинене правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч.3 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №2 від 06.03.2008 року).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували пояснення та заперечення позивача, викладені у позові, жодних заперечень від нього не надходило.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дії суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та не кореспондуються із принципом презумпції невинуватості, який закріплений у ст.62 Конституції України.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із тим, доказування вини особи, яка притягується до юридичної відповідальності є забезпеченням принципу змагальної процедури.

Основним і первинним предметом доказування справ про адміністративні правопорушення є встановлення уповноваженим органом (посадовою особою) наявності сукупності ознак складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи в учиненому нею діянні, фактів, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Allenet de Ribemont v. France (скарга №15175/89, постанова від 10.02.1995 року) підкреслює, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга №10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга №42095/98).

Європейський суд з прав людини у справі Salabiaku v. France (скарга №10519/83) встановив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування… необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

В рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій, одним із принципів застосування адміністративних стягнень є покладення обов'язку забезпечення доказів на адміністративний орган влади (принцип 7).

Зазначені принципи і положення Закону при вчиненні дій і прийнятті рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності забезпечені дотриманням не були.

Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а докази в підтвердження обставин, викладених в постанові в справі про адміністративне правопорушення відсутні, можливий факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП взагалі не зафіксовано, а будь-які інші докази про таке у справі відсутні.

Враховуючи, що відповідачем не було надано доказів на підставі яких дільничний інспектор поліції 15 січня 2018 року встановив наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП (за обставин викладених у винесеній ним постанові), винність ОСОБА_1 у його вчиненні, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого ст.77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 10, 77, 194, 205, 211, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.56, 62 Конституції України, ст.ст.247, 280, 283, 284 КУпАП, Правил дорожнього руху, Постановою Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження постанови серії АА №590821 від 15 січня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення.

Визнати дії старшого дільничного інспектора поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Колядка Назара Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.

Постанову старшого дільничного інспектора поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Колядка Назара Олександровича серії АА №590821 від 15 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач старший дільничний офіцер поліції Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Колядко Назар Олександрович; місце знаходження: місто Горохів, вулиця Шевченка, 27.

Повний текст рішення складено 15 травня 2019 року.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Горохівського районного суду Адамчук Г.М.

Попередній документ
81760264
Наступний документ
81760266
Інформація про рішення:
№ рішення: 81760265
№ справи: 155/1689/18
Дата рішення: 13.05.2019
Дата публікації: 17.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Горохівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: