Постанова від 15.05.2019 по справі 826/17253/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 826/17253/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Гусельникова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2019 року у справі

за позовом приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник»

до старшого слідчого в особливо важливих справах

Головного слідчого управління Національної поліції України Сиротіна Степана Сергійовича

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Галпідшипник» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Сиротіна Степана Сергійовича (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо направлення будь-яким адресатам, зокрема, контрагентам ПП «Галпідшипник», звернень в будь-якій формі, у тому числі вимог, запитів, зокрема, листів про надання інформації, у кримінальному провадженні № 42018000000001152, в яких зазначено: розслідуванням встановлено, що посадові особи ПП «Торговий дім «Галпідшипник», перебуваючи у злочинній змові з керівництвом ГУ ДФС у Львівській області, організували злочинну схему, спрямовану на розкрадання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, шляхом постачання на відповідні підприємства державної та комунальної власності фальсифікованої продукції - підшипників, які за документами вироблені в Україні, та у подальшому перерахування отриманих грошових коштів на рахунки підприємств з ознаками фіктивності з метою їх переведення в готівку та привласнення. З матеріалів справи вбачається, що фальсифіковані товари (підшипники) посадовими особами ПП «ТД «Галпідшипник» реалізовувалися державним та комунальним підприємствам за завищеним цінами…»;

- зобов'язання відповідача утриматися від подальших аналогічних дій, а саме: направлення будь-яким адресатам, зокрема, контрагентам ПП «Галпідшипник», звернень у будь-якій формі, зокрема, вимог, запитів, листів про надання інформації, у кримінальному провадженні № 42018000000001152 з інформацією, що констатує факт вчинення посадовими особами ПП «Галпідшипник» кримінальних правопорушень, а також участі у протиправній діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, розглядаючи справу за нормами КПК України та встановивши, що відповідачем - слідчим здійснювалися оскаржувані позивачем дії у рамках кримінального провадження в ході досудового розслідування, виходив з того, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, але в задоволенні позову слід відмовити, оскільки відповідач діяв з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову, наполягаючи на порушенні відповідачем презумпції невинуватості при здійсненні досудового розслідування у рамках відповідного кримінального провадження, порушення ст.ст. 7, 17 КПК України, перебирання відповідачем функцій прокурора та суду у межах кримінальної справи при висуванні звинувачення ПП «ТД «Галпідшипник», що заява про злочин, за якою відкрито кримінальне провадження не містить відомостей про злочинну змову.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строки, встановлені судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001152, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні 18 липня 2018 року доручено старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Сиротіну С.С.

06.09.2018 р. к рамках досудового розслідування слідчим Сиротіним С.С. направлено запит № 17668/24/1/1-2018 до ДП «Іллічівський морський торговельний порт», в якому на підставі статей 40, 84, частини першої статті 92, частини другої статті 93, статті 99 КПК України, статті 23 Закону України «Про Національну поліцію України» відповідач просить у строк до 15 вересня 2018 року надати належним чином завірені копії запитуваних документів по взаємовідносинах з ПП «ТД «Галпідшипник» та його філіями за період 2015-2018 років.

Також у вказаному запиті зазначено: «розслідуванням встановлено, що посадові особи ПП «Торговий дім «Галпідшипник», перебуваючи у злочинній змові з керівництвом ГУ ДФС у Львівській області, організували злочинну схему, спрямовану на розкрадання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, шляхом постачання на відповідні підприємства державної та комунальної власності фальсифікованої продукції - підшипників, які за документами вироблені в Україні, та у подальшому перерахування отриманих грошових коштів на рахунки підприємств з ознаками фіктивності з метою їх переведення в готівку та привласнення. З матеріалів провадження вбачається, що фальсифіковані товари (підшипники) посадовими особами ПП «ТД «Галпідшипник» реалізовувалися державним та комунальним підприємствам за завищеним цінами, в тому числі ДП «Іллічівському морському торговельному порту».

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, вчиненими з порушенням презумпції невинуватості, звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що даний спір не підлягає вирішення в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 с. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено у параграфі 1 глави 26 КПК України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. Крім того, імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

При цьому Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, дії, бездіяльність або рішення, допущені слідчими органами та/або їх посадовими особами у ході досудового розслідування в межах певного кримінального провадження підлягають оскарженню підлягають оскарженню за правилами КПК України, такі спори не є публічно-правовими і не підпадають під юрисдикцію адміністративного суду.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. по справі № 826/13340/15 та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для врахування апеляційним судом при розгляді даної справи.

При цьому, апеляційним судом також враховують висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було неповно встановлено обставини справи та порушено правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2019 року - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2019 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» до старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Сиротіна Степана Сергійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 травня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді:

Попередній документ
81759036
Наступний документ
81759038
Інформація про рішення:
№ рішення: 81759037
№ справи: 826/17253/18
Дата рішення: 15.05.2019
Дата публікації: 20.05.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів