Справа № 826/6743/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
15 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в обчисленні, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі, з урахування усіх видів грошового забезпечення, які йому було встановлено на підставі чинних на час призначення пенсії нормативних актів і які виплачувались йому перед виходом на пенсію та яких його ніхто в установленому законом порядку не позбавляв і їх розміри не зменшував;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 22, ст. 46, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 64 та ч. 2 ст. 113 Конституції України, ст. ст. 5, 10, 43, ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 52, ст. ст. 55 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 1 ст. 43 та ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та з урахуванням всіх надбавок, доплат і премій, які виплачувались йому перед виходом на пенсію, починаючи з 01.01.2016, у повному обсязі, без застосування положень законодавства, визнаного неконституційним, у тому числі в частині обмеження граничного розміру пенсії та в частині зменшення розміру пенсії з 90% до 70% його грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 5200,00 грн., окладу за спеціальне (військове звання) - 2400,00 грн., надбавки за вислугу років - 50%, звання «заслужений» - 20%, надбавки за працю в умовах режимних обмежень - 15%, надбавки за особливо важливі завдання - 63%, премії - 92%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 38%, надбавки за роботу в слідстві - 25%, надбавки відповідно до чинного на час призначення йому пенсії Указу Президента України від 04.10.1996 № 926 - 100%, а також з урахуванням виплачених впродовж останніх двох років перед виходом на пенсію разових премій на суму - 1191,78 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 4249,27 грн., компенсації за невикористану відпустку - 1310,00 грн. та одноразової грошової допомоги при виході на пенсію у розмірі - 22452,00 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві строків виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 здійснити її негайну виплату у повному обсязі, тобто без застосування положень п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо поетапної виплати перерахованої пенсії та відстрочки її виплати, а також з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини грошових доходів у порядку, розмірах та строках, встановлених п. п. 2-5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»;
- у зв'язку з визнанням неконституційним положення абз. 1 п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким передбачено оподаткування пенсій, розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо оподаткування заборгованості по пенсійних виплатах ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та у подальшому не застосовувати зазначене положення вказаного Кодексу щодо оподаткування його пенсійних виплат, у тому числі і щомісячних пенсійних виплат.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Слід зазначити, що в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вказує, що погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо оподаткування заборгованості по пенсійних виплатах ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у зв'язку з визнанням неконституційним положення абз. 1 п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким передбачено оподаткування пенсій, розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2017 у справі № 755/6682/17, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення обчислення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести обчислення, перерахунок, виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 8, ч. 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 58 Конституції України, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» та № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268», починаючи 1 січня 2016 року, у повному обсязі, без застосування положень законодавства, визнаного неконституційним, у тому числі в частині обмеження граничного розміру пенсії та в частині зменшення розміру пенсії з 90% до 70% його грошового забезпечення.
Листом від 12.02.2018 № 5022/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 повідомлено, що з метою виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2017 у справі № 755/6682/17 управління здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 у порядку, встановленому судовим рішенням та нараховано кошти за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. після проведення перерахунку розмір пенсії позивача за вислугу років становить 14001,75 грн.
Не погоджуючись з розміром перерахованої пенсії, а також, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що, позивач фактично висловлює незгоду з діями ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві щодо формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.06.2017 № 30966, яка і стала підставою для перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві пенсії позивача, проте, вказані дії (бездіяльність) ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві щодо формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.06.2017 № 30966 та включення до неї певних складових грошового забезпечення не є предметом розгляду у даній справі та не підлягає оцінці судом, з огляду на що, в діях пенсійного органу відсутні порушення вимог законодавства в частині здійснення перерахунку пенсії без врахування переднього розрахунку, а саме: звання «заслужений» - 20%, надбавки за працю в умовах режимних обмежень - 15%, надбавки за особливо важливі завдання - 63%, премії - 92% та інших надбавок та премій, не зазначених у довідці від 01.06.2017 № 30966, з урахуванням того, що пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно (на власний розсуд) змінювати складові та їх розміри при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідок ліквідаційних комісій ГУМВС України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення, перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням виплачених упродовж останніх двох років перед виходом на пенсію разових премій на суму - 1191,78 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 4249,27 грн., компенсації за невикористану відпустку - 1310,00 грн. та одноразової грошової допомоги при виході на пенсію - 22452,00 грн., суд дійшов висновку про те, що під час розгляду справи не було встановлено, що позивач (або державний орган, з якого позивач був звільнений із служби) звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогою про включення разової премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при виході на пенсію до розрахунку пенсії, а, відповідно, пенсійним органом було відмовлено у включенні останніх та перерахунку пенсії з їх врахуванням, що дає підстави стверджувати про передчасність позовних вимог у цій частині та відмову в їх задоволенні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В силу приписів ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Так, Кабінет Міністрів України постановою «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988, встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальними званнями колишніх працівників міліції. Таким чином, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених зазначеною постановою, у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (надалі по тексту також - Порядок № 45)
Згідно з приписами п. 1 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. (п. 3 Порядку № 45)
Відповідно до п. 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
В силу положень абз. 7 п. 5 Порядку № 45, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2017 у справі № 755/6682/17, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.06.2017 № 30966, що надана ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві, у якій вказано розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 за посадою заступник начальника ГУМВС України в м. Києві - начальник слідчого управління/заступник начальника ГУНП у м. Києві становить: посадовий оклад - 5200,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням полковник міліції/полковник поліції - 2400,00 грн., надбавка за стаж служби (50%) - 3800,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 780,00 грн., надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний» (10%) - 520,00 грн., премія (22,50%) - 2 857,50 грн. (а. с. 7)
Проте, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що попередній розрахунок пенсії включав інші суми грошового забезпечення (розрахунок станом на 16.11.2017), а саме: посадовий оклад - 1700,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 734,00 грн., надбавка за почесне звання «заслужений», в інших підрозділах 20% - 340,00 грн., особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 255,00 грн., надбавка за оперативно-розшукову діяльність 38% - 646,00 грн., надбавка за особливо важливі завдання 63% - 1618,47 грн., премія 92% - 4994,19 грн, що на думку позивача, свідчить про безпідставне зменшення відповідачем окремих видів його грошового забезпечення та позбавлення деяких взагалі.
Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що виходячи з наведених положень Порядку № 45, можна дійти висновку, що підставою для перерахунку пенсії є довідки про розмір грошового забезпечення, які видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, а тому, пенсійний орган в силу свої повноважень самостійно не приймає рішення щодо видів грошового забезпечення, за рахунок яких формується розмір пенсійного забезпечення відповідної особи, та не може їх змінювати (включати/виключати окремі види грошового забезпечення), а лише використовує надіслані відповідним органом довідки, що у свою чергу, виключає можливість визнання протиправними дій/бездіяльності відповідача у частині відсутності у довідці для перерахунку окремих видів грошового забезпечення, які були зазначені у попередніх довідках.
Крім того, колегія суддів вважає, що у даній справі не є предметом розгляду встановлення протиправності дій/бездіяльності відповідного органу, що видавав вищевказану довідку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення, перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням виплачених упродовж останніх двох років перед виходом на пенсію разових премій на суму - 1191,78 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 4249,27 грн., компенсації за невикористану відпустку - 1310,00 грн. та одноразової грошової допомоги при виході на пенсію - 22452,00 грн., колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи не було встановлено, що позивач (або державний орган, з якого позивач був звільнений із служби) звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогою про включення разової премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при виході на пенсію до розрахунку пенсії, а пенсійним органом було відмовлено у включенні останніх.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.
Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.
Суд наголошує на тому, що передчасне задоволення вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Відтак, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги у наведеній частині є передчасними, а тому, задоволенню не підлягають.
У рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство (п. 23).
Разом з тим, щодо доводів позивача про звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, колегія суддів зазначає, що зміст та обсяг прав і свобод позивача у не встановлення певних складових, що на момент виникнення права на перерахунок пенсії не встановлені (не виплачувались), не буде звужено, зважаючи на наступне.
Згідно з ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», яке вживається в ч. 3 ст. 22 Конституції України, розкрито в п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання): «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».
Натомість, відмова ж відповідача у врахуванні складових, які раніше виплачувались позивачу, а на момент виникнення права на перерахунок не виплачувались, не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Щодо посилання апелянта на те, що відповідачем при обчисленні та перерахунку пенсії позивача незаконно зменшено окремі види грошового забезпечення, а деяких видів грошового забезпечення позбавлено взагалі, які постійно виплачувались та були враховані при призначенні пенсії і на виконання судового рішення від 09.10.2008, колегія суддів зазначає, що у силу вищевказаних приписів законодавства, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 по справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), а тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання апелянта на застосування постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.03.2018, колегія суддів вказує таке.
Так, у п. 2 постанови № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Приписами ст. 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
При цьому, постанова КМУ № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій, що кореспондується з приписами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії, та відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 02.05.2018 по справі № 818/1076/18.
Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача в порядку, визначеному постановою № 103, на підставі наявної довідки в порядку поступового підвищення пенсії позивача (відтермінування підвищення на 100%), діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді А.Ю. Коротких
І.В. Федотов