П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2494/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлій О.О.
суддів: Єщенка О.В. , Коваля М.П.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Продовольча Корпорація" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень,-
Судовим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Українська Продовольча Корпорація" до ДФС України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
На зазначене рішення суду ДФС України подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 298 КАС України, а саме при поданні апеляційної скарги апелянтом не надано доказів сплати судового збору та пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Апелянту роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали від 16 квітня 2019 року, передбачені ст.299 КАС України.
10 травня 2019 року ДФС України подало заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просить відстрочити сплату судового збору.
Заяву про відстрочення сплати судового збору обґрунтовано тим, що ДФС є неприбутковою організацією, бюджетні кошти на оплату судового збору не виділяються, отже за таких обставин, з незалежних від апелянта причин, сплата судового збору не може бути проведена, а тому просить відстрочити сплату судового збору.
Дослідивши доводи заявлені у заяві суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Вказані положення кореспондуються із приписами ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Разом з цим, аналіз наведених норм показав, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Оскільки скаржником не надано докази для відстрочення сплати судового збору, а також те, що скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити судовий збір в майбутньому, за таких обставин підстави для застосування судом приписів ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI відсутні.
Також апелянтом заявлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване неможливістю сплати судового збіру у наданий судом строк через те, що апелянт є бюджетною установою та утримується за рахунок бюджетних коштів.
Дослідивши доводи заявлені у заяві суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійснмими істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ ЗУ від 22.05.2015року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» КМУ зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Також, слід зазначити, що повернення первинної апеляційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, суд вважає необґрунтованою заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та наголошує на відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору.
Отже, апелянтом станом на 16.05.2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Так, оскільки судом апеляційної інстанції забезпечено право ДФС України на апеляційне оскарження рішення шляхом надання строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було дотримано приписів ст. 45 КАС України щодо недопустимості зловживання процесуальними правами.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Єщенко О.В. Коваль М.П.