Справа № 361/4155/15-а Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Дутчак І.М.
Іменем України
14 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року, що прийняте у місті Бровари, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області при наданні довідки від 11 квітня 2012 року № 81 про заробітну плату на роботах у м. Прип'яті з 26 по 29 квітня 1986 року включно
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видати довідку з урахуванням виплат, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» та постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища». Включити ці виплати в довідку про заробітну плату під час виконання службових обов'язків у зоні відчуження в період з 26 по 29 квітня 1986 року включно та виплатити одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб, добові в сумі 3 крб 50 коп. за добу, кошти на харчування по 2 крб 85 коп. за добу та заробітну плату в розмірі 312 крб за квітень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 5;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням даних у довідці про заробітну плату під час перебування в зону відчуження в м.Припяті в період з 26 по 29 квітня 1986 року включно, та здійснити відповідні виплати.
Постановою Броварського міськрайонного суд Київської області позов задоволено:
- визнано протиправними дії Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року без включення одноразової грошової допомоги в розмірі 780 крб., добових у розмірі 3 крб. 50 коп., за харчування 2 крб. 85 коп. на добу та заробітної плати в розмірі 400 крб. 44 коп. з урахуванням коефіцієнта 5.
- зобов'язати Броварський МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області включити у довідку про заробітну плату ОСОБА_1 на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17 травня 1986 року, Постанови Ради Міністрів УРСР і Української Ради професійних союзів № 207-7 від 10 червня 1986 року за роботу в третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26 по 29 квітня 1986 року одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб., добові в розмірі 3,50 крб., за харчування 2 крб. 85 коп. на добу, заробітну плату в розмірі 400 крб. 44 коп. з урахуванням коефіцієнта 5 та надати довідку з урахуванням зазначених виплат.
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити з 20 травня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання службових обов'язків у третій зоні небезпечності (зона відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26 по 29 квітня 1986 року: про одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб., заробітну плату в розмірі 400 крб. 44 коп. з урахуванням коефіцієнта 5, добових в розмірі 3 крб. 50 коп, за харчування 2 крб. 85 коп. на добу та виплатити йому недоотриману суму пенсії.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду України від 31 жовтня 2017 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015року, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 7липня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приймаючи таке рішення, Верховний Суд України зазначив, що апеляційний та касаційний суди не спростували висновків суду першої інстанції про право позивача на отримання спірних сум та не звернули увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача їх виплатити не вирішена.
У свою чергу, в подальшому позивачем було подано заяву про зменшення і уточнення позовних вимог, у якій останній просив зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії видати йому нову довідку про його заробітну плату під час виконання службових обов'язків у період з 26 по 29 квітня 1986 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у місті Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із урахуванням виплат, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс та постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, та включити у дану довідку одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб., добові в розмірі 3,50 крб. на добу, витрати на харчування в розмірі 2,85 крб. на добу і заробітну плату за квітень 1986 року в розмірі 312 крб. із урахуванням коефіцієнта 5.
Тобто позивач виключив зі своїх вимог вимоги, заявлені до Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області та вимоги про зобов'язання виплатити одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб, добові в сумі 3 крб 50 коп. за добу, кошти на харчування по 2 крб 85 коп. за добу та заробітну плату в розмірі 312 крб за квітень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 5.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії включити у довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) позивачу на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс та постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року № 207-7 за роботу в третій зоні небезпечності (зоні відчуження) у місті Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 26 по 29 квітня 1986 року одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб. і заробітну плату (грошове забезпечення) за цей період із урахуванням коефіцієнта 5 та видати йому нову довідку із включенням до неї зазначених виплат для здійснення перерахунку розміру пенсії по інвалідності. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для включення у довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) позивача спірної інформації відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІІ групи довічно, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних документів (посвідчень і довідок), має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перебуває він на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та одержує пенсію по інвалідності, призначену йому на підставі зазначеного Закону.
Згідно із маршрутним листом № 15/М-872, виданим 03 квітня 2012 року Головним управлінням МВС України в Київській області, майор міліції ОСОБА_1 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 26 по 29 квітня (4 дні) та із 30 серпня по 06 вересня (8 днів) 1986 року у містах Прип'ять і Чорнобиль, отримав дозу радіоактивного опромінення 36,17 бер, що підтверджується карточкою доз радіоактивного опромінення позивача.
Із довідки № 81 від 11 квітня 2012 року, виданої Броварським МВ, видно, що позивачу ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження у вказані періоди у містах Прип'ять і Чорнобиль згідно із відомостями № 4 і № 9 за 1986 рік за місцем проходження ним служби виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнтів 5 і 3 у розмірі 400,44 крб., виходячи з посадового окладу в розмірі 120 крб., окладу за спеціальним званням у розмірі 140 крб. і надбавки за вислугу років у розмірі 52 крб., всього - 312 крб, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7.
ОСОБА_1 13 травня 2015 року звернувся до Броварського МВ за місцем проходження служби у 1986 році із заявою, у якій просив видати йому довідку про одержану та донараховану заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження за період з 26 по 29 квітня 1986 року із включенням до цієї довідки сум одноразової грошової винагороди за отриману ним гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі 780 крб., заробітної плати із урахуванням коефіцієнта 5 у розмірі 312 крб., добових у розмірі 3,50 крб. за добу та витрат на харчування в розмірі 2,80 крб. за добу для здійснення перерахунку розміру призначеної йому пенсії по інвалідності.
Листом від 18 травня 2015 року за вих. № М-502 Броварський МВ повідомив позивача про те, що видана йому довідка № 81 від 11 квітня 2012 року відповідає відомостям розрахункового листа за 1986 рік, одноразові грошові виплати носять разовий характер, тому вони у довідку не включаються. Також у листі зазначалось, що у картці про нарахування грошового забезпечення позивача відсутній запис про те, що ОСОБА_1 отримував разову грошову винагороду за отриману ним максимально допустиму дозу радіації, тому підстави для включення вказаної винагороди у довідку відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивач ОСОБА_1 брав участь в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у місті Прип'ять з 26 по 30 квітня 1986 року, отримав гранично допустиму дозу радіації, фактичне нарахування та виплату йому грошового забезпечення за даний період.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.
Згідно з ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок №1210).
У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).
Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс, зокрема дозволено керівникам міністерств і відомств, що беруть участь у ліквідації аварії, за погодженням з головою урядової комісії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими чинним законодавством нормами, по II зоні - в чотириразовому розмірі і в I зоні - у трикратному розмірі.
У тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.
Згідно з п. «а» частини першої Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» від 23 травня 1986 року № 1031-рс, розповсюджено на військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.
Проаналізувавши викладені норми, суд дійшов висновку, чинним законодавством не передбачено включення встановленої розпорядженням №964-рс одноразової винагороди до суми заробітної плати для обчислення пенсій.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 (справа № 367/3502/16-а), від 21.11.2018 (справа № 361/1411/2015-а).
Окрім того, колегія суддів також наголошує на помилковості висновків суду першої інстанції про виплату позивачу спірної одноразової винагороди як підстави для її включення до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії. Так, з матеріалів справи вбачається, що цю винагороду було нараховано позивачу (т. 2 а.с. 9), проте доказів її виплати матеріали справи не містять.
Також колегія суддів наголошує на тому, що згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс оплата праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки в п'ятикратному розмірі (в порівнянні з встановленими чинним законодавством нормами) є виключно правом відповідних керівників, яке вони реалізують у виняткових випадках за погодженням з головою урядової комісії.
Тобто право на оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки в п'ятикратному розмірі не є абсолютним.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи, розрахункових листків позивачу відповідним керівником не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата у в п'ятикратному розмірі відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідним керівником позивача взагалі вирішувалося здійснювати оплату праці позивача у такому розмірі.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для включення встановленої Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс одноразової винагороди та п'ятикратного розміру оплати праці до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії відсутні.
Отже, суд першої інстанції прийняв помилкове рішення в частині задоволених позовних вимог.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині частині задоволених позовних вимог, а позов в цій частині залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області задовольнити.
Скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 16.05.2019.