П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5428/18
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря - Худика С.А.
за участю представника апелянта -ОСОБА_14
за участю представника відповідача -Лисого С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 ( надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області ( надалі - відповідач), в якому просила :
- визнати неправомірним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №3192 від 17.09.2018 року, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби за грубе порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та п.п.12.1, п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні правил дорожнього руху, керуванні 31.07.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року № 3460-ІV;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді починаючи з 18.09.2018 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу починаючи з 18.09.2018 року.
В обґрунтування позову зазначила, що наказ ГУНП в Одеській області є незаконним, прийнятим із порушенням ст.62 Конституції України. Висновки відповідача про скоєння нею дисциплінарних правопорушень не підтверджуються судовими рішеннями, які набрали законної сили. Також позивач зазначила, що вона не перебувала за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, а транспортним засобом керувала інша особа. Крім того, вказала на те, що її звільнення відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки з 10.09.2018 року по 19.09.2018 року включно вона знаходилась на лікарняному, про що свідчить довідка про тимчасову непрацездатність №122, видана КУ "Міська клінічна лікарня №10".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - в задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 14.02.2019 року - скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів апеляційної скарги полягають у тому, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за ознаками адміністративного правопорушення, а не за порушення службової дисципліни, в той час як факт правопорушення на момент видання спірного наказу доведено не було судовими рішеннями, які набрали законної сили Вказує на те, що не була ознайомлена з висновком за результатами службового розслідування від 17.09.2018 р. Крім того, в процесі службового розслідування від неї не відбиралися пояснення, та в момент звільнення вона знаходилась на лікарняному. Судом не надано належну оцінку щодо не відповідності висновку службового розслідування вимогам Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України 12.03.2013 року № 230, (далі Інструкція № 230). Тобто, звільнення відбулося з порушенням закону та процедури.
ГУНП в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Посилається на те, що скаржник грубо порушив вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" та п.п.12.1., п.п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 31.07.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, тому відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, прийнято рішення про звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 . 18.09.2018 року ГУНП в Одеській області видало наказ №1390 о/с, яким реалізовано наказ Головного управління №3192 від 17.09.2018 року. Вважає, що поведінка ОСОБА_1 у ніч з 31.07.2018 року на 01.08.2018 року не відповідала нормам професійної та службової етики, у тому числі ОСОБА_1 показала невміння поводитися в позаслужбовий час, її поведінка вплинула на негативне формування рівня довіри населення до працівників поліції та викликала суспільний резонанс. 07.02.2019 року Одеським апеляційним судом прийнято рішення по справі № 523/11633/18, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Суворовського районного суду від 11.10.2018 року, яким накладено адміністративне стягнення на позивача за ст. ст. 124, 130 КУпАП, - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1735 о/с від 10.11.2017 року підполковника поліції ОСОБА_1 призначено слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Овідіопольського відділу поліції цього Головного управління (а.с. 14).
Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області від 03.08.2018 року №2652 "Про призначення службового розслідування" призначено проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що 31.07.2018 року до ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками УПП в Одеській області ДПП НПУ у відношенні слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1., яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та допустила дорожньо-транспортну пригоду, складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 124, 130 КУпАП (а.с. 70).
За результатами проведеного службового розслідування за фактом вчинення слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_1 . адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП, складено відповідний висновок від 17.09.2018 року (а.с. 113-115).
Висновком службового розслідування, за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та п.п.12.1, п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 31.07.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV - підполковника поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, запропоновано звільнити зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУ Національної поліції в Одеській області від 17.09.2018 року №3192 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1.", за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та п.п.12.1, п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 31.07.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV, підполковника поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, наказано звільнити зі служби в поліції (а.с. 116-117).
Наказом начальника ГУ Національної поліції в Одеській області №1390 о/с від 18.09.2018 року, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0092900), за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с. 69).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції став встановлений службовим розслідуванням факт порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №3460-ІV, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та п.п.12.1, п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 31.07.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Зокрема, як вбачається із висновку службового розслідування, 31.07.2018 року о 21:30 год. підполковник поліції ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Нісан-Жук, д/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в м. Одесі на Люстдорфскій дорозі, біля будинку 52, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та скоїла наїзд на припаркований автомобіль Тойота-Авенсіс, д/з НОМЕР_2 (Болгарія), при цьому порушила вимоги 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. На місце події було направлено екіпаж "Океан-102" у складі поліцейських патрульної поліції 1-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_5. та сержанта поліції Гребенєва П.П.
У висновку зазначено, що в ході спілкування працівники УПП в Одеській області відчули від підполковника поліції ОСОБА_1 різкий запах алкоголю з ротової порожнини та помітили нестійку ходу та почервоніння очей. Усвідомлюючи, що підполковник поліції ОСОБА_1. порушує підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за порушення якого передбачена відповідальність згідно ст.130 КУпАП, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, працівники УПП запропонували їй пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичній установі, на що остання погодилась. Після чого підполковника поліції ОСОБА_1 було доставлено до Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я. Згідно висновку №000887 КП "Одеський обласний центр психічного здоров'я", складеного 01.08.2018 року о 00:55 год., підполковник поліції ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння. За результатами тесту на "Алкон-01cy-U" (Драгер) у ОСОБА_1 було визначено рівень сп'яніння - 2,2%. Згідно результатів аналізу сечі - 3,3%.
Відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол серії БД №127330 від 01.09.2018 року за ч.1 ст.130 КУпАП. Також остання була ознайомлена зі своїми правами, змістом протоколу. Оскільки позивач відмовилась підписувати протокол, були запрошені свідки для фіксації її відмови.
Також, за порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол серії БР № 079784 за ст.124 КУпАП.
У висновку вказано, що опитані інспектори УПП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили зазначені вище відомості, які також підтверджуються відеоматеріалами, наданими УПП.
В ході службового розслідування підполковник поліції ОСОБА_1 від дачі будь-яких пояснень відмовилась про, що був складений відповідний акт.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що факт керування позивачем транспортним засобом 31.07.2018 року під час ДТП доведений належними доказами у даній справі, а факт перебування при цьому позивача в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком КП "ООМЦПЗ" від 01.08.2018 року.
Такий проступок, є істотним порушенням службової дисципліни, тому відповідач за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність у діях позивача вчинків, які є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року N3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).
Частина 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» зазначає : Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обов'язки поліцейського, визначені ст.18 Закону №580-VIII, відповідно до вимог якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Частина 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»: особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з положеннями ст.19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут.
Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Стаття 5 Дисциплінарного статуту: за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Пункт 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказ МВС України від 12.03.2013р. №230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230): підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Як убачається з п.п.6 ч.1 ст.77 ст.18 Закону №580-VIII (з урахуванням п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VIII), поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення правопорушення за відповідними нормами КУпАП, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги . Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів також зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням справи про адміністративне правопорушення та набрання чинності рішенням суду. А наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Зазначені обставини повністю спростовують твердження позивача щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення за ознаками адміністративного правопорушення, та вказують на неспроможність посилань на відсутність рішень суду, які набрали чинності, щодо нього.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо недоведеності факту скоєння позивачем факту адміністративного правопорушення за ст. 124,130 КУпАП, оскільки інша особа керувала транспортним засобом в зазначені час і місці, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтвердили суду, що прибули на місце події 31.07.2018 року за викликом "102" у складі наряду приблизно через 5-7 хвилин після виклику. Після прибуття на місце події свідки побачили, що автомобіль Тойота-Авенсіс, д/з НОМЕР_2 (Болгарія), був припаркований в кармані, другий автомобіль - Нісан-Жук, д/з НОМЕР_1 , червоного кольору, стояв у другому ряду з увімкнутим двигуном.
Свідки вказали, що коли вони підійшли до автомобіля Нісан- Жук , побачили, що за кермом сиділа жінка, як пізніше було встановлено, це була ОСОБА_1 , двигун був увімкнутий. Свідки зазначили, що в автомобілі крім ОСОБА_1 нікого більше не було. В ході спілкування з ОСОБА_1 , остання вела себе неадекватно та перекреслила адмінпротокол, пояснення надавати не хотіла, свідки (працівники УПП в Одеській області) відчули різкий запах алкоголю від позивача та помітили нестійку ходу та почервоніння очей.
Свідки також зазначили, що запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичній установі, на що остання погодилась. Після чого ОСОБА_1 було доставлено до Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я. Згідно висновку КП "Одеський обласний центр психічного здоров'я" ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння як за результатами тесту на "Алкон-01cy-U" (Драгер), так і за результатами аналізу сечі.
Також свідки підтвердили, що знайомі ОСОБА_1 приїхали на місце ДТП вже під час складання матеріалів по ст.124 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 були складені адміністративні протоколи за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, а також винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутність поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначили, що 31.07.2018 року знаходились на зупинці тролейбусу №7 на Люстдорфській дорозі між 1-ю станцією Люстдорфської дороги та площею Толбухіна та почули удар, в їхній бік полетіли осколки. Вони побачили автомобіль Ніссан-Жук червоного кольору, який пронісся мимо них та зупинився в другому ряду на проїзній частині.
Свідок ОСОБА_9 зазначила, що через лобове скло автомобіля побачила в машині жінку, яка сиділа за кермом та розмовляла по телефону. Крім жінки в машині більше нікого не було. Свідок зазначила, що патрульні приїхали приблизно через 10-15 хв. після виклику. Саме свідок ОСОБА_9 викликала поліцію.
Зазначене також підтвердила свідок ОСОБА_10
Таким чином, вказані свідки однозначно стверджували, що під час ДТП за кермом перебувала саме ОСОБА_11 , яка представилася поліцейським через деякий час після їх прибуття на місце ДТП. Спочатку вона автомобіль поліцейським не відчиняла та документів не давала.
Крім того, зі змісту розписки ОСОБА_12 від 01.08.2018 року на ім'я начальника УПП в Одеській області вбачається, що ОСОБА_12 зобов'язується доставити автомобіль Nissan НОМЕР_3 , яким керувала його дружина ОСОБА_1 , на автостоянку.
Зазначені обставини апелянт не спростувала, а також не змогла вказати на підстави
для висловлення судом недовіри вказаним свідкам.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведені показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , поліцейських ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наведена вище розписка ОСОБА_12 підтверджують той факт, що під час ДТП за кермом автомобіля Ніссан-Жук д/н НОМЕР_1 знаходилася саме позивач, а не інша особа, і ці докази спростовують посвідчену приватним нотаріусом ОМУЮ Голубенко О.М. заяву ОСОБА_13 , що начебто вказаним автомобілем 31.07.2018 року під час ДТП керував ОСОБА_12 (а.с. 148).
Колегія суддів також зазначає, що постановою Суворівського районного суду м. Одеси від 11.10.2018 р. по справі № 523/11633/18 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за скоєння правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням керування транспортними засобами строком на один рік.
07.02.2019 року Одеським апеляційним судом прийнято рішення по справі № 523/11633/18, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Суворовського районного суду від 11.10.2018 року, - без змін.
Колегія суддів також вважає безпідставними аргументи апелянта на те, що її звільнення відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки з 10.09.2018 року по 19.09.2018 року включно вона знаходилась на лікарняному.
Як було зазначено вище, позивач оскаржує наказ начальника ГУ Національної поліції в Одеській області від 17.09.2018 року №3192 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1.", яким не звільнено ОСОБА_1 зі служби в органах поліції, а накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, яке в подальшому було реалізоване через наказ по особовому складу.
Підставою для винесення оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 17.09.2018 року, який є узагальненням усіх матеріалів службового розслідування.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 року №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Крім того, суд першої інстанції доречно зазначив, що Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, не містить заборони проведення службового розслідування під час знаходження на лікарняному особи, стосовно якої таке розслідування проводиться.
До того ж, відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на яку позивач посилається у позову, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Правомірність Наказу начальника ГУ Національної поліції в Одеській області №1390 о/с від 18.09.2018 року про звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) не є предметом оскарження у даній справі.
Одним із доводів апеляційної скарги є порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, зокрема, що у позивача не були відібрані пояснення, та те, що остання умисно не була ознайомлена з висновком службового розслідування.
Стосовно цього аргументу колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, такі підстави позову не були заявлені позивачем у позовній заяві. Про ці обставини позивач вказала у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 04.12.2018 року (а.с. 139-142), проте з заявою про зміну чи доповнення підстав позову не зверталася. Саме про це слушно зазначив суд у рішенні та розглянув позов у межах заявлених позовних вимог та з підстав, які зазначені позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо багаторічної сумлінної служби позивача в органах внутрішніх справ, недоведеність вини в адміністративному правопорушенні, колегія суддів зазначає, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Крім того, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи, скаржник не зазначив які саме фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не були встановлені судом.
Решта доводів апеляційної скарги є несуттєвими, правомірність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Отже, з урахуванням встановлених судом попередньої інстанції обставин, слід дійти висновку про правомірність звільнення позивача зі служби в поліції.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та відзиві на позов, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.05.2019р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.