15 травня 2019 р.Справа № 820/382/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Лях О.П.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О. ,
при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 (повний текст складено 19.04.2016, головуючий суддя І інстанції Полях Н.А., м.Харків) по справі № 820/382/16 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
- визнати протиправним і скасувати рішення уповноваженої особи про визнання нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 27 лютого 2015 року, а саме: № 004-20555-270215; № НОМЕР_1 ; № 008-20555-270215;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вищевказаними вкладами за рахунок коштів Фонду;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) інформацію щодо позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 по справі № 820/382/16 адміністративний позов задоволено.
Відповідач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович (далі - Уповноважена особа, апелянт), не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задоволено частково: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 по справі №820/382/16 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Постановою Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №820/382/16 касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково:
- ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачів, як вкладників, що мають право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції;
- ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в частині закриття провадження у справі стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту) - змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті судове рішення в цій частині позовних вимог - залишено без змін.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції переглядає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 по справі № 820/382/16 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачів, як вкладників, що мають право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 27 лютого 2015 року між позивачами та АТ «Дельта Банк» були укладені договори банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, а саме: № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 та додаткові угоди до них. На підставі цих договорів відкрито відповідні поточні рахунки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № 26354113053429, на які цього ж дня зараховано грошові кошти по 200 тис. грн на кожний рахунок.
Ці грошові кошти були перераховані на депозитні рахунки позивачів платіжними дорученнями від 27 лютого 2015 року № 46593389, № 46593218, № 46593081 від ОСОБА_5
30 жовтня 2014 року Національним банком України винесено постанову № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою, крім іншого, заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, в результаті яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб.
Правління Національного банку України постановою від 02 березня 2015 року № 150 віднесло АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду рішенням від 02 березня 2015 року № 51 в АТ «Дельта Банк» запровадила тимчасову адміністрацію з 03 березня 2015 року та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк».
02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» встановлено, що грошові кошти на рахунок позивачів надійшли з рахунку іншої фізичної особи - Дмитренка ОСОБА_6 , який мав договори банківського вкладу в АТ «Дельта Банк».
Відповідно до наказу № 813 від 16 вересня 2015 року Тимчасовою адміністрацією були вжиті заходи, пов'язані із наслідками виявлення нікчемності правочинів (договорів) за вкладними операціями.
Позивачі 21 жовтня 2015 року звернулися до уповноваженої особи Фонду із заявами про внесення їх до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування,, однак відповідач так і не включив їх до цього переліку.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення справи уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. При цьому суд першої інстанції вказав, що є таким, що суперечить нормам діючого законодавства висновок Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними вищезазначених договорів банківського вкладу (депозиту).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначається Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачі уклали з ПАТ «Дельта Банк» договори банківського вкладу (депозиту) (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, а саме: № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 та додаткові угоди до них. На відповідних рахунках позивачів розміщено грошові кошти згідно з зазначеними договорами, а тому в розумінні закону позивачі є вкладниками.
Укладення вказаних договорів та зарахування коштів на рахунки позивачів відбулось 27.02.2015, тобто до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).
Отже, вклади розміщено на рахунках ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивачі підпадають під дію гарантій відшкодування коштів за вкладами на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI.
При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивачів до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція у подібних відносинах висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
Отже, позивачі є особами, які набули право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивачів, як вкладників банку, до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії, дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Крім того додатково колегія суддів відмічає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
При цьому слід враховувати, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договорів банківських вкладів (депозитів), укладених між позивачами та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цих договорів у позивачів не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих договорів не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачам.
Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
Отже, права позивачів в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачів, як вкладників, що мають право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 по справі № 820/382/16 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачів, як вкладників, що мають право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 по справі № 820/382/16 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачів, як вкладників, що мають право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) № 004-20555-270215, № 006-20555-270215, № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16 травня 2019 року.
.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.О. Бегунц