15 травня 2019 року справа №360/137/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів І.В. Геращенка, Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 р. (у повному обсязі складено 08 лютого 2019 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/137/19 (головуючий І інстанції суддя Т.В. Смішлива) за позовом Приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування вимоги,
Приватне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" (далі - позивач) 04.01.2019 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-15454-17 від 04.12.2018 року (а.с. 4-7).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі № 360/137/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Визнано протиправною та скасовано вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ю-15454-17 від 04.12.2018 року
Вирішено питання судових витрат (а.с. 52-55).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону № 2464 та вказує на те, що відповідно до Закону № 1669 існування надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, підлягають засвідченню сертифікатом ТПП.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 3 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод", ідентифікаційний номер 00444837, є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків у Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДФС в Луганській області, місце знаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23-Б, 93412 (а.с. 39-43).
Приватне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" у розумінні ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) є платником єдиного внеску.
Згідно відомостей інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника станом на 30.11.2018 заборгованість приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" становила 2159992,91 грн. (а.с. 27-35).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" заборгованість з єдиного внеску станом на 30.11.2018 у розмірі 2159992,91 грн. виникла на підставі самостійно нарахованих зобов'язань та складається з залишку несплаченого нарахування за серпень 2016 року в розмірі - 887,77 грн. (звіт № 9167644332 від 14.09.2016), за вересень 2016 року в розмірі - 60054,68 грн. (звіт № 9197420882 від 20.10.2016); за жовтень 2016 року в розмірі - 58737,91 грн. (звіт № 9217167866 від 14.11.2016); за листопад 2016 року в розмірі - 56372,33 грн. (звіт № 9243064245 від 15.12.2016); за грудень 2016 року в розмірі - 57165,28 грн. (звіт № 9265656490 від 16.01.2017); за січень 2017 року в розмірі - 84154,97 грн. (звіт № 9022623950 від 17.02.2017); за лютий 2017 року в розмірі - 82535,74 грн. (звіт № 9041785406 від 15.03.2017); за березень 2017 року в розмірі - 83924,54 грн. (звіт № 9062845739 від 12.04.2017); за квітень 2017 року в розмірі - 80974,82 грн. (звіт № 9091180720 від 16.05.2017); за травень 2017 року в розмірі - 87085,64 грн. (звіт № 9112157131 від 14.06.2017 ); за червень 2017 року в розмірі - 81753,64 грн. (звіт № 9139756862 від 19.07.2017); за липень 2017 в розмірі - 81187,33 грн. (звіт № 9162981037 від 15.08.2017); за серпень 2017 року в розмірі - 82682,66 грн. (звіт № 9188768636 від 15.09.2017); за вересень 2017 року в розмірі - 80745,87 грн. (звіт № 9211794912 від 12.10.2017); за жовтень 2017 року в розмірі - 75907,43 грн. (звіт № 9243016226 від 17.11.2017); за листопад 2017 року в розмірі - 77615,86 грн. (звіт № 9268379904 від 14.12.2017); за грудень 2017 року в розмірі - 76717,02 грн. (звіт № 9296999762 від 24.01.2018); за січень 2018 року в розмірі - 94588,54 грн. (звіт № 9020757979 від 14.02.2018); за лютий 2018 року в розмірі - 91546,98 грн. (звіт № 9043388592 від 13.03.2018); за березень 2018 року в розмірі - 95159,59 грн. (звіт № 9069850575 від 16.04.2018); за квітень 2018 року в розмірі - 95400 грн. (звіт № 9092961500 від 14.05.2018); за травень 2018 року в розмірі - 96156,39 грн. (звіт № 9118681495 від 13.06.2018); за червень 2018 року в розмірі - 96229,68 грн. (звіт № 9143911927 від 12.07.2018); за липень 2018 року в розмірі - 98583,27 грн. (звіт № 9254687869 від 16.11.2018); за серпень 2018 року в розмірі - 95872,54 грн.(звіт № 9257925160 від 21.11.2018); за вересень 2018 року в розмірі - 94034,86 грн. (звіт № 9257925220 від 21.11.2018); за жовтень 2018 року в розмірі - 93917,57 грн. (звіт № 9259516828 від 22.11.2018).
ГУ ДФС у Луганській області на підставі даних інтегрованої картки сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 № Ю-15454-17, згідно якої станом на 30.11.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску ПАТ "Старобільський молокозавод" становить 2159992,91 грн. та складається виключно з недоїмки (а.с. 8).
Зазначену вимогу позивач отримав 20.12.2018, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44).
Проблемою даного спору є питання правомірності прийняття податковим органом вимоги № Ю-15454-17 про сплату боргу (недоїмки).
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. (абз. 3 ч. 4).
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).
02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669).
Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9- 3 наступного змісту:
«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.
Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі вона збереглася в Законі № 2464.
Колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Сєвєродонецьк.
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2.12.2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів належить м. Сєвєродонецьк.
За положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, тому, згідно із положеннями Закону № 1669-VII, не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов'язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.
Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи - рішення від 30.03.2018 (справа № 812/292/180).
Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України № 405/2014, можуть вживатись контролюючим органом, після закінчення АТО.
Не впливає на вказаний зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII із Закону № 1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону №2464 у зв'язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, вбачається, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний період за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.
Щодо посилань контролюючого на те, що підставою для звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону № 2464, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який має бути поданий до контролюючого органу після завершення АТО, то вони не відповідають змісту вищенаведених правових норм, оскільки підставою для такого звільнення є сам факт перебування платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, зазначеною в рішенні Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 805/1023/16-а.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідач не довів, що, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-15454-17 від 04.12.2018 року, він діяв правомірно.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 р. залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 р. у справі № 360/137/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений 15 травня 2019 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Сіваченко
І.В. Геращенко