ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 травня 2019 року м. Київ № 826/7055/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства Оборони України
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до (з урахуванням уточненої позовної заяви) Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлоцький, 6), в якому просив:
- дії Міністерства оборони України - висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначеним і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу, закріплений у протоколі №21 від 27.02.2018 року визнати протиправними;
- скасувати висновок комісії Міністерства Оборони України розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу, закріплений у протоколі №21 від 27.02.2018 року;
- зобов'язати Міністерство Оборони України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у вигляді грошової різниці між інвалідністю третьої та другої групи у сумі 303 300,00 грн;
- стягнути з Міністерства Оборони України витрати пов'язані з наданням правничої дороги в розмірі 26 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
07.06.2018 року на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав уточнену позовну заяву та додаткові документи по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Через канцелярію подано представником відповідача клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши матеріали справи та вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.
У п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Врахувавши зміст клопотання позивача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника Міністерства Оборони України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.А. Добрівська