ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в забезпеченні позову
14 травня 2019 року м. Київ № 640/8129/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши, до подання позову, заяву про забезпечення позову Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" до Голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,
Громадська організація "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" звернулась до суду з заявою про забезпечення позову: заборонити Голові Верховної Ради України, будь-кому з депутатів та працівникам апарату Верховної Ради України вчиняти будь-які дії, спрямовані на підписання Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятого 25.04.2019 Верховною Радою України, його направлення на підпис Президентові України та офіційне опублікування до закінчення терміну для голосування за електронну петицію щодо зупинення рішення Верховної Ради України про прийняття проекту Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" яка була подана 26.04.2019 або до подачі адміністративного позову та розгляду питання про продовження дії забезпечення позову в судовому порядку.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Згідно з частиною четвертою статті 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Пунктом 1 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За подання заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір у розмірі 576,30 грн. Заяву передано на розгляд до подання позову. Місцезнаходження сторін - місто Київ, предмет спору - оскарження дій суб'єкта владних повноважень Голови Верховної Ради України. Оскільки вказаний спір територіально та предметно підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).
Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, підставами вказано:
- невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів громадян - членів громадської організації, за захистом яких має намір звернутися позивач, оскільки підписання проекту Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Головою Верховної Ради України, його направлення Президентові України та офіційне опублікування призведе до набуття законопроектом статусу Закону України, питання про скасування якого можливе лише у порядку конституційного судочинства, тобто унеможливить захист та поновлення порушених прав адміністративним судом;
- у разі відхилення на пленарному засіданні Верховної Ради України 14.05.2019 постанов про скасування рішення Верховної Ради України від 25.04.2019 про прийняття в цілому проекту Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25.04.2019 №5670-д-П, Голова Верховної Ради України підпише відповідний проект Закону України, його буде направлено на підпис Президенту України та його буде офіційно опубліковано, що унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Представником заявника подано статут Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" (нова редакція), згідно з яким метою діяльності громадської організації є, зокрема, сприяння реалізації прав і свобод людини в усіх сферах суспільного життя, їх захист (пункт 2.1), для виконання поставлених завдань громадська організація має право в установленому законодавством порядку представляти та захищати свої права та інтереси, а також права та законні інтереси своїх членів, інших юридичних та фізичних осіб, у тому числі, в судах (пункт 2.3).
Не зважаючи не те, що представником заявника не конкретизовано за захистом якого саме права подана заява про забезпечення позову та буде подано позов, на думку суду, питання функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя відноситься до мети діяльності Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" згідно з наведеними положеннями статуту, відповідно позов подано з урахуванням вимог статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 №4572-VI, якою передбачено, зокрема, право звернення громадської організації до державних органів для здійснення своєї мети (цілей).
На підтвердження очевидної протиправності дій, бездіяльності Голови Верховної Ради України представником заявника додано компакт-диск (N117WG19D8143463B1) з записом засідання Верховної Ради України тривалістю 02:25 хв. та стенограму тридцять четвертого пленарного засідання 25.04.2019.
Зі змісту відеозапису та стенограми вбачається, що під час голосування за повернення до правок, озвучених народним депутатом України М.Княжицьким, за підтвердження правок та за проект Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (5670-Д) з правками і пропозиціями комітету, які озвучив народний депутат України М.Княжицький з подальшими техніко-юридичними правками в другому читанні та в цілому, один з народних депутатів України, здійснюючи голосування знаходився біля різних пристроїв для голосування.
На думку суду, наведені докази не доводять очевидної протиправності дій Голови Верховної Ради України.
Відповідно до частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України", затвердженого Законом України від 10.02.2010 №1861-VI головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради: дотримується норм Конституції України та цього Регламенту і вживає заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні; повідомляє про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин; відкриває, веде та закриває пленарні засідання, оголошує перерви в пленарних засіданнях; попереджає присутніх на закритому пленарному засіданні про процедуру проведення закритого пленарного засідання; оголошує повну назву, реєстраційний номер, редакцію та ініціаторів внесення проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, що вносяться на обговорення; оголошує про запис через електронну систему на виступ з місця; оголошує списки осіб, які записалися на виступ, та надає слово для виступу; надає слово для доповіді (співдоповіді), запитань, виступу, оголошує наступного промовця; створює рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям (депутатським групам) для участі в обговоренні питань відповідно до положень цього Регламенту; утримується від коментарів та оцінок щодо промовців та їх виступів, крім випадків порушення норм депутатської етики (стаття 51 цього Регламенту); вживає заходів для підтримання порядку на пленарному засіданні; організовує розгляд питань відповідно до норм цього Регламенту; оголошує результати голосування та про прийняте рішення; оголошує офіційні повідомлення та запити народних депутатів; оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцій (депутатських груп), за умови використання цього права депутатською фракцією (депутатською групою) впродовж одного пленарного засідання; здійснює інші повноваження відповідно до положень цього Регламенту (пункти 1-16).
На думку суду, сумніви, щодо здійснення голосування одним з народних депутатів за власною карткою, не свідчить про очевидну протиправність дій, бездіяльності Голови Верховної Ради України. В даному випадку суд враховує наведені повноваження, відповідно до яких Голова Верховної Ради України не здійснює контроль під час голосування за кожним народним депутатом України окремо.
Недоведеність заявником очевидної протиправності дій, бездіяльності Голови Верховної Ради України дає підстави для висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Як уже зазначалось в ухвалі суду від 11.05.2019 справа №640/7999/19 про відмову в забезпеченні позову за заявою Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної", частиною третьою статті 130 " Регламенту Верховної Ради України" передбачено, що в разі виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслідком чого може бути скасування результатів голосування <...> народний депутат у дводенний строк може письмово звернутися до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону. У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48). Статтею 48 цього Регламенту передбачена процедура розгляду відповідних питань, які були ініційоване народними депутатами України.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України <...>. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначав в ухвалі від 11.05.2019 справа №640/7999/19 про відмову в забезпеченні позову за заявою Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної", що задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії спрямовані на підписання Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятого 25.04.2019 Верховною Радою України, його направлення на підпис Президентові України та офіційне оприлюднення, призведе до зупинення законодавчої процедури, здійснюваної Верховною Радою України щодо ухвалення проекту Закону.
Як убачається з доданих заявником доказів, кожне з трьох питань, яке ставилось на голосування Головою Верховної Ради України під час тридцять четвертого пленарного засідання 25.04.2019, набрало більше необхідної мінімальної кількості голосів (більшість голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України), зокрема, 270, 277 та 278, відповідно. Отже, забезпечення позову шляхом зупинення законодавчої процедури на підставі сумніву щодо голосування одного з народних депутатів України, коли його голос не був вирішальним, на думку суду, не є пропорційним.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Громадській організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя В.А. Донець