ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 травня 2019 року № 826/6973/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
від 31.03.2017 №0012411306 ,
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 14.12.2017 б/н)
представник відповідача - Грицаєнко Роман Михайлович (довіреність від 14.12.2017 №1483/26-52-10-17),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0012411306.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "ГІСАН", які мали реальний характер та за якими було отримано товар використаний позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач посилається на те, що у відповідача були відсутні, як правові підстави для призначення та проведення перевірки, так і відповідні повноваження. Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на адміністративний позов, обґрунтований тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "ГУСАН" встановлено, що господарські операції в грудні 2014 року щодо придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагента - постачальника ТОВ "ГІСАН" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність поставок товарів (робіт, послуг), взаєморозрахунків та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
01.02.2017 в.о. начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податку на додану вартість, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України видано наказ № 44 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 07.02.2017, тривалістю 5 робочих днів, з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "ГІСАН" за грудень 2014 року.
Заступником начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві складено повідомлення від 01.02.2017 № 5/26-52-13-06.
В період з 07.02.2017 по 13.02.2017 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань фінансово - господарських відносин фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з ТОВ "ГІСАН" за грудень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 20.02.2017 № 1558/26-52-13-06/НОМЕР_1, яким встановлено, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини: по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ГІСАН»; по операціях з взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ГІСАН». Відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника, а саме: ТОВ «Гісан», в зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг від вищезазначеного контрагента - постачальника, чим порушено пункту 188.1 статті 188, підпункт «а» пункту 198.1, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та занижено податку на додану вартість в загальній сумі 22 730 грн.
31.03.2017 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0012411306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 28 412,50 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 5682,20 грн.
Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей) були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено статтю 193 та викладено в новій редакції підпункти 191.1.1 пункту 191.1 ст. 191, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами
Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.
Підпунктами 191.1.1, 191.1.34 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
Відповідно до ст. 193 Податкового кодексу України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків.
Відповідно до підпункту 14.1.2261 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Отже, з 01.01.2017 державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо проведення перевірок платників податків та прийняття за їх результатами податкових повідомлень-рішень.
Документальну позапланову виїзну перевірку з питань фінансово - господарських відносин позивача з ТОВ "ГІСАН" за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2017 №1558/26-52-13-06/НОМЕР_1, проведено з 07.02.2017 по 13.02.2017.
Таким чином, відповідачем перевірку за результатами якої прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0012411306 проведено поза межами повноважень визначених Податковим кодексом України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №815/891/17 (адміністративне провадження №К/9901/2483/17).
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що у відповідача були відсутні повноваження, як на проведення перевірки позивача, так і на прийняття за її результатами податкового повідомлення - рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0012411306. При цьому суд звертає увагу на той факт, що оскільки у відповідача були відсутні повноваження на проведення перевірки позивача у суду відсутні підстави для надання оцінки встановленим за результатами відповідної перевірки порушенням вимог законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (02217, м. Київ, вул. Закревський, 41, код ЄДРПОУ 39466328) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0012411306 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.03.2017 №0012411306.
3. Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (02217, м. Київ, вул. Закревський, 41, код ЄДРПОУ 39466328).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов