15 травня 2019 року справа № 580/1289/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмови, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладену у листі № 29/Ш-40 від 06.03.2019 та у висновку від 06.03.2019 щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;
- скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 06.03.2019 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановлення 2 групи інвалідності відповідно до вимог Закону України “Про Національну поліцію” та наказу МВС України № 4 від 11.01.2016 про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що згідно вимог наказу МВС України № 4 від 11.01.2016 року “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського” позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області з відповідною заявою для отримання одноразової грошової допомоги, до якої долучив відповідний перелік документів, який встановлений зазначеним Порядком.
Відповідач листом № 29/Ш-40 від 06.03.2019 року повідомив позивача, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. При звірці даних особової справи позивача з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова допомога відповідно до Закону. З огляду на вищезазначене, правові підстави для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок травми отриманої під час виконання службових обов'язків, відсутні.
Позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними, оскільки позивачем дотримано порядок подачі відповідних документів для отримання одноразової грошової допомоги.
Посилання відповідача на те, що позивача звільнили з органів поліції за власним бажанням, а не внаслідок причин, зазначених у ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу), як на основні підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним та таким, що суперечить вимогам Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законів України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, “Про Національну поліцію” та Порядку № 4.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22 квітня 2019 року позивач подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.
25 квітня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” виникає з дати встановлення інвалідності. Додатковою умовою для її отримання після звільнення зі служби в поліції є причина звільнення - захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Відповідач зазначив, що позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, а не з підстав, зазначених у пунктах статті 97 Закону України “Про національну поліцію”, тобто через хворобу, тому ГУНП в Черкаській області правомірно складено висновок від 04.02.2019 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що з 16.08.1999 до 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 до 04.01.2019 - в поліції.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 04 січня 2019 року № 3 о/с майора поліції ОСОБА_2 Валентиновича - слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції з 04.01.2019 за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”.
14 січня 2019 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 133154, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності, причиною інвалідності зазначено травми пов'язані з виконанням службових обов'язків.
25 лютого 2019 року позивач звернувся до Головного управління з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.
06 березня 2019 року начальником Головного управління затверджений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з інвалідністю, в якому зазначено, що позивач не набув права на отримання вказаної грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року № 580-ІV (далі - Закон № 580-ІV).
Згідно з частиною 2 статті 97 Закону № 580-ІV порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, є дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Разом з цим, передумовою виплати одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Так, відповідно до частини 1 статті 97 Закону № 580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Отже, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-ІV є дотримання звільнення особи з поліції, а саме - внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно пункту 2 частини 1 статті 77 Закону № 580-ІV (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Суд наголошує, що наказом ГУНП в Черкаській області від 04 січня 2019 року № 3 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”, а не за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Стосовно прохання позивача щодо звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для надання висновку щодо наявності дискримінаційних положень в п.3 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію” з приводу виплати одноразової грошової допомоги працівникам поліції, у разі визначення їм інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, при обов'язковому звільнення їх з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (за хворобою), суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
22 січня 2019 року Верховним Судом прийнято постанову у адміністративній справі № 2340/2663/18, відповідно до якої чітко встановлено, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Під час розгляду справи суд встановив, що у ОСОБА_1 відсутня обов'язкова умова на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме: причиною його звільнення є власне бажання, а не хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Наведене свідчить про відсутність підстав для звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для надання висновку щодо наявності дискримінаційних наявності дискримінаційних положень в п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію”.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору згідно Закону України “Про судовий збір”, не підлягають задоволенню, а відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.05.2019.
Суддя В.О. Гаврилюк