15 травня 2019 року справа № 580/867/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представника позивача - Ковтуна О.В. (за ордером),
представника відповідача - Кондакова Є ОСОБА_1 О. (за довіреностями),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах ДФС;
- зобов'язати відповідача прийняти заяву (рапорт) з додатками та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та законом України «Про міліцію», із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію», в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 і згідно «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850, виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити цей висновок разом із іншими матеріалами в 15-ти денний строк з дня реєстрації до ДФС України для прийняття відповідного рішення у строки, встановлені законодавством України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах податкової міліції через відсутність на момент звернення позивача із рапортом про її виплату нормативно-правового акту, який би регулював про її виплату саме працівникам податкової міліції. Однак позивач вважає, що таке право в нього передбачене ст. 23 Закону України «Про міліцію», тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що чинними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності не врегульовано питання розрахунку та виплати такої грошової допомоги працівникам податкової міліції, у зв'язку з чим позивачу правомірно відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом від 30.11.2018 №70-о/пм звільнено ОСОБА_2 з 30.11.2018 з податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за підп. “Б” п.64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
07.12.2018 позивачу встановлено 2 групу інвалідності та 70% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, що підтверджується довідками МСЕК серії 12 ААБ №129817 та серії 12 НОМЕР_1 № НОМЕР_2 .
06.02.2019 позивач звернувся до Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності та втратою працездатності.
Листом від 12.02.2019 №5316/23-00-05-018 Головне управління державної фіскальної служби у Черкаській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності, оскільки Закон України “Про міліцію” втратив чинність 07.11.2015, тому підстави для надіслання до ДФС України висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати відсутні. Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде віднослено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Так, ст. 23 Закону України «Про міліцію» було передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), яким встановлено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Згідно п.п. 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Даною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.
Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015, однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач набув таке право у 2018 році, тобто після 12.03.2015 року, а тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із Законом №565-XII від 20.12.1990, а саме: у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII було внесено зміни, зокрема, в п. 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
З аналізу наведених норм законодавства судв приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 554/155/17.
Суд зауважує, що фактичною підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення вказаної допомоги особам, які проходили службу в органах податкової поліції.
Однак, у рішенні по справі “Budchenko v. Ukraine” від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової поліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі, визначеному Порядком №850.
За таких обставин, враховуючи наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі, визначеному Порядком №850, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах ДФС.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти документи від ОСОБА_2 та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та законом України «Про міліцію», із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію», в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 і згідно «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850, виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити цей висновок разом із іншими матеріалами в 15-ти денний строк з дня реєстрації до ДФС України для прийняття відповідного рішення.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення суду складене у повному обсязі 16.05.2019.