16 травня 2019 року справа № 580/1349/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
17.04.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:
-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 7/Р-10 від 14.03.2019 про відмову у перерахунку пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.10.2017 року.
Відповідно до ст. ст. 257, 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом 1 групи, а тому у відповідності до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Для отримання такого перерахунку звернувся до відповідача з відповідною заявою, проте отримав відмову в проведенні перерахунку.
Відповідач у строк встановлений судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення щодо задоволення адміністративного позову. В наданому запереченні зазначено, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію як особа з інвалідністю 1 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач був призваний на збори військовозобов'язаних та брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого отримав інвалідність, а не перебував на строковій військовій службі, тому підстави обчислювати пенсію позивачу згідно пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011, та частини 3 статті 59 Закону України №796 відсутні.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Згідно матеріалів адміністративної справи, позивач з 01.05.1986 по 20.05.1986 був призваний на спеціальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У відповідності до посвідчення серії НОМЕР_1 с від 18.03.2015 та вкладки № 173 від 18.03.2015 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлена інвалідність 1 групи, з захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (довідка обласної МСЕК № 1 серії 12 НОМЕР_3 ).
01.03.2019 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Листом № 7/Р-10 від 14.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою та вирішення її відповідачем), особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Згідно з копією Військового квитка серії НУ № 8475274, ОСОБА_1 строкову службу в Збройних Силах проходив в період з 20.10.1982 по 25.10.1984.
Отже, позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, тому відповідач правомірно відмовив у здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначена вище правова позиція також викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11 грудня 2018 року по справі №822/1346/18, від 06 березня 2019 року по справі № 2540/2495/18, від 23 квітня 2019 року по справі №822/1311/18, від 24 квітня 2019 року по справі №806/1867/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як наслідок, суд вважає, що немає підстав для задоволення позовних вимог позивача стосовно визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії та здійснення перерахунку пенсії з 01.10.2017.
При цьому, слід враховувати, що згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, якою визначено строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено судом, позивач 01 березня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, у разі наявності підстав для цього, відповідний перерахунок міг бути здійснений з 01.03.2019, а не з 01.10.2017, проте у спірному випадку позивач не мав права на призначення/перерахунок вказаної ним пенсії як з 01.10.2017, так і з 01.03.2019.
Однак, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У Рішенні від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Поряд з цим потрібно враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19 (N 1-р(II)/2019), яким вирішено: 1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; 2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, вимога ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_2 вважає, що слід застосувати ч. 2 ст. 9 КАС України, і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року) з 25 квітня 2019 року з врахуванням виплачених сум.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі, ч. 2 ст. 9 КАС України, висновків Верховного Суду, практики Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України 25 квітня 2019 року № 3-14/2019(402/19, 1737/19 (N 1-р(II)/2019), що підтверджено доказами, які перевірено судом.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя П.Г. Паламар