15 травня 2019 року справа № 580/810/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гайдаш В.А.,
за участю секретаря судового засідання: Баклаженко Н.В.,
представника позивача - Шпильового Р.Д. (за посадою),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача за власний рахунок, знести самочинно збудований семи поверховий житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач зобов'язаний за власний рахунок, знести самочинно збудований семи поверховий житловий будинок по АДРЕСА_2 ., оскільки відповідач у встановлений строк добровільно не виконали вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства сфері містобудівної діяльності щодо самовільного знесення вищевказаного житлового будинку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (згідно частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
На підставі наказу від 14.04.2017 №96 Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 14.04.2017 №86 посадовою особою позивача проведено позапланову перевірку на об'єкті “Будівництво будинку готельного типу за адресою АДРЕСА_2 .” щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За наслідками перевірки складено акт від 19.04.2017, в якому встановлено, що відповідач проводить будівельні роботи з відхиленням від техніко-економічних показників, які зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме: площа забудови об'єкта становить близько 440 кв.м. (згідно дозвільних документів 352 кв.м.), поверховість об'єкта на момент перевірки становить 4 поверхи (згідно дозвільних документів дозволено будувати лише 2 поверхи з мансардним поверхом). Наказом позивача від 19.04.2017 №99 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 №ЧК083162090120.
19.04.2017 відповідачу було видано приписи №57 про зупинення будівельних робіт та №58 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 19.07.2017.
Також, 19.04.2017 був складений протокол про адміністративні правопорушення №39 та 21.04.2017 в.о. начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради винесено постанову №39 по справі про адміністративне правопорушення відповідача та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., який був сплачений відповідачем 21.04.2017.
Крім того, 12.10.2018 посадовою особою Відділу державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку на об'єкті “Будівництво будинку готельного типу за адресою АДРЕСА_2 .” щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та виконання відповідачем вимог припису від 19.04.2017 №58. За наслідками перевірки складено акт №182, в якому встановлено, що вищевказаний припис відповідачем не виконаний та ним вже побудовано 7-ми поверховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 .
12.10.2018 був складений протокол про адміністративні правопорушення №69 та постановою від 18.10.2018 №69 по справі про адміністративне правопорушення відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн., який був сплачений відповідачем 02.11.2018.
З метою приведення земельної ділянки до попереднього стану, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.п. “а” п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з п.п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Частина 7 статті 34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Підстави для знесення об'єкта самовільного будівництва визначені у частині сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.
Так, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначає, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до положень статті 38 Закону №3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.
Судом встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . розпочато будівельні роботи, а саме поверховість об'єкта на момент перевірки становила 7 поверхів (згідно дозвільних документів дозволено будувати лише 2 поверхи з мансардним поверхом).
Після проведення перевірки і винесення приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач не вжив заходів для отримання вказаних документів та приведення робіт до вимог закону, а лише сплатив накладені на нього штрафи за вчинені адміністративні правопорушення.
Враховуючи здійснені позивачем у справі усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача за власний рахунок, знести самочинно збудований семи поверховий житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за власний рахунок, знести самочинно збудований семи поверховий житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш