15 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/963/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку плати за проїзд,
встановила:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.03.2019 року № 217/17 стосовно транспортного засобу марки MAN TGA 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки ROSSART-GIFUT реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до частини другої статті 6 цього Кодексу суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошував на тому, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьев проти України").
Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд враховує характер спірних правовідносин, зміст та юридичу природу обставин у справі та суть порушеного права, за захистом якого звернулася особа.
За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
З позовної заяви та доданих матеріалів встановлено, що 29.03.2019 року на автомобільній дорозі М14 Одеса-Мелітополь Новоазовськ 203 км + 500 м Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртраснбезпеки проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN TGA 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки ROSSART-GIFUT реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
За результатами перевірки встановлене перевищення нормативних вагових параметрів, що зафіксовано в Акті від 29.03.2019 року № 037168.
Разом з тим, 29.03.2019 року відповідач склав розрахунок 217/19 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нарахував ОСОБА_1 до сплати 64,00 євро.
Таким чином, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід розуміти як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У частині шостій статті 170 зазначеного Кодексу визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких обставин у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити. При цьому варто відмітити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та тих, що взагалі не підлягають судовому розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 9, 19, 21, 170, 243, 248 КАС України, -
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку плати за проїзд.
Повернути позивачу судовий збір, сплачений відповідно до квитанції від 06.05.2019 року № 29726 у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 114000000