про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/979/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату заборгованості по єдиному внеску,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконними дії посадових осіб Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області по розрахунках та застосуванню до Чаразова Сеітмухамета Саідмурадовича Ковби штрафних санкцій, недоїмки зі сплати єдиного внеску, нарахуванню пені у суму 15819,54 грн. за період з 13.06.2005 до 08.11.2018 та скасувати вимогу Головного Управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі №Ф-2330-54 від 08.11.2018 про сплату заборгованості (недоїмки) єдиного внеску, штрафів, пені. Також просить “визнати поважною причину пропущення 10 - ти денного строку на оскарження рішення органу державної влади у зв'язку з тим, що 07 грудня 2018 року по пошті позивач отримав від Генічеської ОДПІ ГУДФС у Херсонській області вимогу №Ф-2330-54 від 08.11.2018 про сплату боргу (недоїмки), штрафів, пені, після чого оскаржив її в адміністративному порядку до Головного Управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі, а після отримання відповіді від 26.12.2018, яку отримано позивачем по пошті у січні 2019. 23.04.2019 позивачем отримано відповідь, відповідно до якої, скаргу залишено без розгляду 17.04.2019 у зв'язку із пропущенням строку на для подання такої скарги та рекомендовано звернутися до суду”.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються, у тому числі: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
За змістом норм ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує відповідачами Генічеську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та Головне Управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви суд встановив, що заявлена позивачем друга позовна вимога, а саме: “визнати поважною причину пропущення 10 - ти денного строку на оскарження рішення органу державної влади у зв'язку з тим, що 07 грудня 2018 року по пошті позивач отримав від Генічеської ОДПІ ГУДФС у Херсонській області вимогу №Ф-2330-54 від 08.11.2018 про сплату боргу (недоїмки), штрафів, пені, після чого оскаржив її в адміністративному порядку до Головного Управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі, а після отримання відповіді від 26.12.2018, яку отримано позивачем по пошті у січні 2019. 23.04.2019 позивачем отримано відповідь, відповідно до якої, скаргу залишено без розгляду 17.04.2019 у зв'язку із пропущенням строку на для подання такої скарги та рекомендовано звернутися до суду”, сформульована нечітко та не зазначено до кого з відповідачів звернена дана вимога.
Також суд звертає увагу позивача на те, що в прохальній частині зазначено прізвище « ОСОБА_1 », а з позовом до суду звернувся «Чаразов Сеітмухамет Саідмурадович».
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті прохальної частини якої чітко сформулювати другу вимогу та вказати до кого з відповідачів вона заявлена. Також необхідно вірно зазначити ПІБ позивача.
Крім того, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону ( ч. 3 ст. 161 КАС України).
Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про державний бюджет на 2019 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у якості доказу сплати судового збору, за майнову вимогу, надано квитанцію №26 від 07.05.2019 із зазначенням суми 768,40 грн.
Проте в даній квитанції не вірно зазначено прізвище позивача, а саме: замість “ ОСОБА_1 ” зазначено “ ОСОБА_2 ”.
Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону № "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується - за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу при уточненні позовних вимог необхідно буде врахувати наведені приписи чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів;
- зазначити в прохальній частині позову вірне ПІБ позивача;
- документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/979/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.