13 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2179/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Каховського районного сектора Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області про визнання протиправної відмови у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки та зобов'язання оформити та видати паспорт у вигляді книжечки.
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду в інтересах своєї дочки - неповнолітньої ОСОБА_3 з позовом до Каховського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області в якому просять:
- визнати протиправної відмову Каховського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - відповідач, Каховський РС УДМС України в Херсонській області) у видачі ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503 ХІІ;
- зобов'язати Каховський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі УНЗР, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Каховського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503 ХІІ.
Зобов'язано Каховський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України НОМЕР_1 .
В решті позову - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - залишено без змін.
03.05.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява Каховського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про роз'яснення рішення суду від 11.12.2018 року у справі №540/2179/18. Вказана заява обґрунтована тим, що виконуючи судове рішення орган міграційної служби має порушувати норми законодавства та діяти поза межами правового регулювання, оскільки відсутній механізм реалізації Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року № НОМЕР_1 та чіткий порядок дій уповноважених працівників під час видачі паспорту у формі книжечки згідно даного Положення. Окрім зазначеного, заявник повідомив суд, що наразі ОСОБА_3 отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 № НОМЕР_2 . При оформленні паспорту ОСОБА_3 надала згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення їх до безконтактного електронного носія. А тому, виконання судового рішення від 11.12.2018 року призведе до наявності в ОСОБА_3 одразу двох паспортів громадянина України.
13.05.2019 року від сторін надійшли аналогічні за суттю клопотання про розгляд заяви про роз'яснення рішення суду без їх участі.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України суд вважає, що подання сторонами клопотань про розгляд заяви Каховського районного сектора Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області без їх участі є підставою для прийняття судом рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи заяв про роз'яснення судового рішення суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року при розгляді аналогічної заяви про роз'яснення рішення суду в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) - роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Суд установив, що із змісту заяви Відділу УДМС про роз'яснення рішення вбачається, що відповідач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Разом з цим Велика Палата Верховного Суду зауважила, що при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви Відділу УДМС про роз'яснення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року в справі №540/2179/18, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
Щодо посилань заявника на отримання ОСОБА_3 паспорту громадянина України у вигляді ID-картки та у зв'язку з викладеним на неможливість виконання рішення суду через те, що його виконання призведе до наявності в особи двох паспортів громадянина України, суд зазначає, що вказана обставина є такою, що з'явилась після ухвалення судом рішення у справі №540/2179/18, а тому не може бути врахована при вирішенні питання про роз'яснення відповідного рішення.
З огляду на викладене, заява Відділу УДМС про роз'яснення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року в справі №540/2179/18 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 241, 248, 254 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Каховського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про роз'яснення рішення суду від 11.12.2018 року у справі №540/2179/18 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Ковбій О.В.