Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 травня 2019 р. № 520/1911/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Міронова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на загальну суму 9009,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 01.12.2016 р., основний вид діяльності 69.10 (діяльність у сфері права). Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 01.12.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5% без реєстрації ПДВ. Окрім цього, з 21.12.2016 позивач має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Головним управлінням ДФС у Харківській області у відношенні позивача було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 на загальну суму 9009,66 грн., з якою позивач не погоджується посилаючись на те, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст.178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства, та, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець до нього не можуть застосовуватись положення ч.3 ст.5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та одночасно є фізичними особами-підприємцями - платниками єдиного податку, мають сплачувати єдиний внесок як фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, та як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Згідно даних інтегрованої картки платника податків станом на 21.01.2019 р. по ФОП ОСОБА_1 обліковується борг у сумі 9000,66 грн., що слугувало підставою для винесення оскаржуваної вимоги від 04.02.2019 року №Ф-126772-17, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 07.05.2019 р. о 14:45 год.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 01.12.2016 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності - 69.10 (діяльність у сфері права), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. (а.с.15).
21 грудня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області № 105 позивач отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 21.12.2016 року серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 17).
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 01.12.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Салтівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Харківській області на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5% без реєстрації ПДВ. (а.с.16).
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області у відношенні позивача було винесено вимогу від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9009,66 грн. (а.с.11).
Незгода позивача із вказаною вимогою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України).
Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 ПК України).
При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 2 частиною першою статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону № 5076-VI).
З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.
Відповідно до положень частини четвертої пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Судом встановлено, що позивачем 01.03.2018 за вх. №1347/В було подано до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, а саме, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю від 21.12.2016 року серії ХВ № НОМЕР_1 . (а.с.62).
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.
Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону № 2464, зокрема відповідно до частини 3 статті 5 Закону №2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162.
Суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», тому до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону України № 2464. Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України № 2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Пунктом 3 частин першої статті 7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З системного аналізу положень ПК України та Закону № 5076-VI вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно статті 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності - 69.10 (діяльність у сфері права).
На виконання свого обов'язку як Фізичної особи-підприємця, що має ознаку здійснення незалежної професійної діяльності, позивачем надано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою №Д5 (річна) за 2018 р. та у 2018 році здійсненні наступні платежі до бюджету по сплаті єдиного соціального внеску: 1 квартал 2018 року - платіжне доручення №57 від 17.04.2018 р. на суму 2457,18 грн.; 2 квартал 2018 року - платіжне доручення №69 від 16.07.2018 р. на суму 2457,18 грн.; 3 квартал 2018 року - платіжне доручення №86 від 17.10.2018 р. на суму 2457,18 грн.; 4 квартал 2018 року - платіжне доручення №102 від 17.01.2019 р. на суму 2457,18 грн.
Таким чином, станом на час винесення оскаржуваної вимоги заборгованості у позивача перед бюджетом по сплаті єдиного соціального внеску за 2018 рік не було.
Вказані обставини спростовують доводи відповідача щодо наявної заборгованості у позивача зі сплати єдиного внеску внаслідок несплати наступних нарахувань:
- нарахування єдиного внеску ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам - №9710375/ev від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 р. - 1638,12 грн.;
- нарахування єдиного внеску ФОП, в тому числі з незалежною професійною діяльністю - №10209332/ev від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 р. (за 3 квартал 2018 року) - 2457,18 грн.;
- нарахування єдиного внеску ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам - №989406/ev від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019 р. - (за 4 квартал 2018 року) - 2457,18 грн.;
- нарахування єдиного внеску ФОП, в тому числі з незалежною професійною діяльністю - №1463564/ev від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019 р. (за 4 квартал 2018 року) - 2457,18 грн.
Натомість, долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень підтверджують факт сплати позивачем визначеної ним самостійно суми єдиного соціального внеску до Державного бюджету, як фізичної особи - підприємця. (а.с.19-25).
Крім того, відповідно до пункту 4, 5 частини першої статті 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 березня 2019 року у справі № 820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).
Враховуючи те, що позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами здійснення діяльності, як фізична особа - підприємець не здійснює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в оскаржуваній вимозі ГУ ДФС у Харківській області від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9009,66 грн. фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, взятий на податковий облік як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, веде єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець ІІІ групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності, до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому наявні правові підстави для визнання протиправною та скасування винесеної Головним управлінням ДФС у Харківській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року №Ф-126772-17.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності сформованої ним вимоги від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9009,66 грн.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.02.2019 року №Ф-126772-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на загальну суму 9009,66 грн. (дев'ять тисяч дев'ять гривень 66 копійок)
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Валерія ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16 травня 2019 року.
Суддя Д.А. Волошин