Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
13.05.2019 р. справа №520/3758/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом
ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
проскасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позов надійшов до суду засобами поштового зв'язку 15.04.2019 р. Рішення про відкриття провадження у справі було прийнято 16.04.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 02.05.2019 р.
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - Заявник, позивач), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправним та скасування рішення Індустріального ОУПФУ м. Харкова №162 від 30.04.2018р.; 2) зобов'язання Індустріального ОУПФУ м. Харкова зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 30.01.2009 р. по 23.11.2011 р. на посаді вчителя-логопеда Логопедичного пункту Управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради; 3) зобов'язання Індустріального ОУПФУ м. Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 24.04.2018 р.; 4) звернення до негайного виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.
Підставами позову є доводи прот те, що педагогічний стаж заявника є достатнім для призначення пенсії за вислугу років, у чому відповідачем протиправно відмовлено через неврахування до спеціального страхового стажу роботи у якості працівника освіти на посадах вчителя-логопеда логопедичного пункту Управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради.
Відповідач, Індустріальне ОУПФУ м. Харкова, з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що до вислуги років у цілях призначення пенсії не входить стаж (період) роботи у логопедичному пункті, котрий не відноситься до закладів освіти у розумінні Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота, на яких дає право на пенсію за вислугою років (затвердженою постановою КМУ від 04.11.1993р. №909).
Дослідивши приєднані до справи докази, суд установив такі обставини спору.
24.04.2018 р. заявник звернувся до Індустріального ОУПФУ м. Харкова з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З цього приводу суд зазначає, що позивач не надала до суду жодних належних та допустимих доказів її звернення до владного суб'єкта, проте оскільки відповідачем визнані обставини наявності звернення позивача і надання на нього відповіді, то суд сприймає факт звернення як доведений.
Рішенням відповідача №162 від 30.04.2018 р. у призначенні пенсії було відмовлено у зв'язку із неможливістю зарахування до спеціального страхового стажу періоду роботи з 30.01.2009 р. по 23.11.2011 р. на посаді вчителя-логопеда Логопедичного пункту Управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради.
При цьому, оскільки в матеріалах справи відсутні докази з приводу дати доведення факту існування спірного рішення до відома зацікавленої особи, то твердження райУПФУ про пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом на увагу суду не заслуговує.
Як з'ясовано судом, одночасно юридичною та фактичною підставою для цього послугувало судження владного суб'єкта про те, що період роботи на посаді вчителя-логопеда Логопедичного пункту Управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради не може бути зарахований до спеціального страхового стажу як працівника освіти.
Продовжуючи розгляд справи, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
За приписами п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (затверджено постановою КМУ від 14.06.2000р. №963) до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, педагоги всіх спеціальностей.
Як вбачається з Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджено постановою КМУ від 04.11.1993р. №909 із змінами і доповненнями; далі за текстом - Перелік №909) до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, зокрема у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах є учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
До спірних правовідносин суд також вважає за необхідне застосувати положення ст.28 Закону України "Про освіту", відповідно до яких система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд доходить висновку, що право особи на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти пов'язується з наявністю необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності.
Суд не може не погодитися з твердженням відповідача, що у Переліку №909 відсутній такий заклад, як логопедичний пункт управління освіти.
Водночас з цим суд зазначає, що положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
У свою чергу, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення педагогів у позашкільних закладах освіти, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд вважає, що прийняття рішення по суті поданої позивачем заяви вимагало від владного суб'єкта більш ретельного ставлення до розгляду звернення громадянина, повного та вичерпного з'ясування всіх обставин.
Отже, беручи до уваги ту обставину, що у розумінні Закону України "Про освіту" логопедичний пункт Управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради, яке є місцевим органом управління освітою та самоврядування в галузі освіти, входить до системи освіти, а також те, що позивач працював на посаді вчителя-логопеда, тобто на посаді, прямо передбачені у Переліку №909, суд доходить до висновку, що спірний стаж роботи позивача має зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесення рішення за письмовим зверненням громадянина про призначення та виплату грошової допомоги при виході на пенсію.
Оскільки інших доводів, окрім того, що позивач має недостатній спеціальний страховий стаж роботи як працівника освіти, владний суб'єкт в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог в частині скасування оскарженого рішення.
Суд також вважає за необхідне обтяжити владного суб'єкта обов'язком призначити ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за заявою від 24.04.2018 р. з урахуванням висновків суду по даній справі.
Стосовно вимоги про допущення негайного виконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії за один місяць суд зазначає, що підстави для застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 371 у спірних правовідносинах відсутні, позаяк негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, що не мало місця у даному випадку.
Вирішуючи спір по суті, суд також відзначає, що решта вимог заявлена наперед, стосується правовідносин, котрі ще не склались у часі, а тому задоволенню не підлягає у зв"язку з відсутністю факту порушеного суб"єктивного права особи.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова №162 від 30.04.2018 р.
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.) від 24.04.2018р. шляхом прийняття рішення про призначення з 24.04.2018р. пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 30.01.2009 р. по 23.11.2011р. на посаді вчителя - логопеда Управління освіти Орджонікідзевської районної у місті Харкові ради з урахуванням висновків суду по даній справі.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Сліденко А.В.