Справа № 500/829/19
13 травня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.;
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Матуса Т.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного Управління ПФУ Тернопільської області, щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 47574,00 грн. відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №237 від 17.12.2018 року та за період з 01.01.2019 з суми 51867,00 грн. відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №37 від 22.01.2019 протиправними;
- зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 47574,00 грн. відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №237 від 17.12.2018 року та за період з 01.01.2019 з суми 51867,00 грн. відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №37 від 22.01.2019 без обмежень граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04 грудня 2018 року змінилася суддівська винагорода суддів відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р в зв'язку із зміною розміру посадового окладу судді.
У зв'язку з вищенаведеним 17 грудня 2018 року позивач подав до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку №237 від 17.12.2018 р. видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Також, з 01 січня 2019 року змінилася суддівська винагорода в зв'язку із зміною (збільшенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 2019 рік», відтак 22 січня 2019 року позивач звернувся до управління з заявою про перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року, долучивши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №37 від 22.01.2019 року.
Також, 22 лютого 2019 року позивач подав до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заяву, в якій мотивував необхідність перерахування йому щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно вказаних довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.
Проте листом за підписом голови комісії з припинення Глух Т.Г. за №74/Б-11 від 12 березня 2019 року позивача повідомлено, що на підставі поданих ним заяв від 17.12.2018 року та 22.01.2019 року проведено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року та з 01.02.2019 року в розмірі 84 % суддівської винагороди згідно представлених ним довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.
Ухвалою судді від 15.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/829/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.05.2019 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказав, що 17.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №237 від 17.12.2018 року видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у тернопільській області, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 47574,00 грн.
В січні 2019 Тернопільським об'єднаним управлінням ПФУ Тернопільської області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої позивачем заяви з 01.01.2019 в розмірі 84% із суддівської винагороди в сумі 47574,00 грн. та призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 склав 39962,16 грн.
22.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №37 від 22.01.2019 року видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у тернопільській області, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 51867,00 грн.
В січні 2019 Тернопільським об'єднаним управлінням ПФУ Тернопільської області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої позивачем заяви з 01.01.2019 в розмірі 84% із суддівської винагороди в сумі 51867,00 грн. та призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 склав 43568,28 грн.
Також, представник відповідача вказав, що Верховним Судом відкрито провадження від 21.02.2019 року у зразковій справі № 200/865/19-а (провадження №Пз/9901/2/19) у аналогічній категорії справ.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, встановив наступне.
18 березня 1994 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Тернопільського міського суду Тернопільської області та 17 червня 2004 року його було обрано суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року за №1600- VIII позивача звільнено з посади судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у відставку відповідно до п.п.2,3 та п.9 ч.5 статті 126 Конституції України.
У відповідності до вищевказаної постанови Верховної Ради України, наказом голови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2016 року № 277-К, ОСОБА_1 звільнено з посади судді з 03 жовтня 2016 року, у зв'язку із відставкою, відповідно до п.2, 3 та п.9 ч.5 статті 126 Конституції України, ст. ст. 120, 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 14 грудня 2016 року у справі №876/13242/16а, залишено без змін узхвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року, позов ОСОБА_1 до управління ПФУ в м. Тернополі задоволено частково, постановлено визнати дії управління ПФУ в м. Тернополі протиправними та зобов'язано управління ПФУ в м. Тернополі призначити йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, позивач звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області, з метою здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 31 716,00 грн. з 01.01.2018 р. відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області №148 від 02 серпня 2018р.
Листом від 15.08.2018р. вих. №314/Б-11 відповідач повідомив позивача, що заява про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання подана не встановленої форми та рекомендовано звернутися до відділу обслуговування громадян Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області.
17 серпня 2018 року, ОСОБА_1 повторно звернувся через відділ обслуговування громадян Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року.
Листом від 04.10.2018 р. вих. №353/Б-11 Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської області повідомило позивача, що йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 р., а не з 01.01.2018 р., як передбачено законодавством.
Крім цього, Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу зменшено розмір з 90 до 84 відсотків від щомісячного довічного грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №500/2219/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 р. в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 31716,00 грн., відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області №148 від 02 серпня 2018 р., без обмежень граничного розміру з врахуванням раніше виплачених сум.
04 грудня 2018 року Конституційним судом України ухвалено рішення у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року № 11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус судців" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 245З-IV "Про судоустрій і статус судців" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус судців" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судці місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з 04.12.2018 втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України „Про забезпечення права на справедливий суд“ від 12 лютого 2015 року № 192-VІII та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції.
17 грудня 2018 року позивач подав до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області заяву про перерахунок мені щомісячного довічного грошового утримання та довідку №237 від 17.12.2018 р. виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 04.12.2018 р. суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 47574,00 грн., у тому числі посадовий оклад - 26430,00 грн., доплата за вислугу років 80% - 21144,00 грн.
Також, оскільки з 01 січня 2019 року збільшилися складові суддівської винагороди працюючих суддів, у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 1762 грн. до 1921 грн., 22 січня 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області видало позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №37, відповідно до якої станом на 01.01.2019 року суддівська винагорода, яка враховується для проведення перерахунку мого довічного грошового утримання як судді у відставці становить 51867,00 грн., у тому числі посадовий оклад - 28815,00 грн., доплата за вислугу років 80% - 23052,00 грн.
У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди суддів позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління ПФ України Тернопільської області із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року.
Листом від 12.03.2019 №74/Б-11, Тернопільським об'єднаним управлінням ПФУ Тернопільської області, повідомлено позивача про те, що йому відповідно до його заяв від 17.12.2018 та 22.01.20198 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої позивачем заяви з 01.01.2019 в розмірі 84% із суддівської винагороди.
Такі дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84% а не 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач вважає неправомірними, відтак звернувся до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання врегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 №5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891. (далі Порядок №3-1)
Відповідно до пункту 3 частини другої Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 2 частини третьої Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. (пункт 4 частини другої Порядку №3-1).
Відповідно до підпункту 6 пункту 6 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2415-VIII внесено зміни в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року", тобто внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року, як розрахункової величини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дію зазначеного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно - правовим актом, а саме: з 01.01.2017.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII з 01 січня 2017 року визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600,00 гривень.
Водночас, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною третьою указаної статті Закону № 1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлювався, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є обставиною, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку №3-1 є невірним, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Суд звертає увагу на те, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.
Законом України "Про Державний бюджет України" на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень з 1 січня 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року з суми 47574,00грн., відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №237 від 17 грудня 2018 року, та за період з 01 січня 2019року з суми 51867,00 грн, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській області №37 від 22 січня 2019 року.
Додатково суд зазначає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).
Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).
Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.
Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) задовольнити.
2. Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року з суми 47574,00 грн, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №237 від 17 грудня 2018 року, та за період з 01 січня 2019 року з суми 51867,00 грн, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській, області №37 від 22 січня 2019 року, протиправними..
3. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року з суми 47574,00грн., відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №237 від 17 грудня 2018 року, та за період з 01 січня 2019року з суми 51867,00 грн, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській області №37 від 22 січня 2019 року, без обмежень граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.
4. Допустити до негайного виконання рішення в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах платежу за один місяць з врахуванням раніше виплачених сум.
5. Стягнути з бюджетних асигнувань з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складене 16 травня 2019 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.