23 квітня 2019 р. Справа № 480/660/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника позивача - Борзяниці Д.Г.,
представника відповдача - Луніки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
22 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Головним управлінням ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку показників поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2108 року та додатків до неї. За результатами перевірки 20.11.2018 року складений акт № 358/18-28-54-12/38137023, а 11.12.2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0033145412 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду на суму 329176,00 грн., і № 0033115412 про збільшення податкового зобов'язання на суму 7876451,00 грн. та нарахування штрафної санкції на суму 1969112,75 грн.
Позивач вважає рішення податкового органу протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що висновок про порушення податкового законодавства ґрунтується на результатах співставлення даних електронного рахунку платника в Системі електронного адміністрування ПДВ та показниками податкової звітності з ПДВ за вересень 2018 року по операціях із ввезення товарів на митну територію України, в ході якого встановлено розбіжність на суму ПДВ 8205627 грн. Однак, позивач зазначає, що визначаючи право на податковий кредит у відповідному місяці, він діяв відповідно до вимог п.187.8 ст.187, п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.
Крім того, на момент проведення камеральної перевірки в Системі електронного адміністрування ПДВ містилася інформація, яка спростовувала розбіжність, що виключає відповідальність відповідно до Податкового кодексу.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що за результатами камеральної перевірки встановлено, що за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2018 року ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» задекларовано обсяг ввезених на митну територію України товарів на суму 119166506 грн., ПДВ в сумі 23833301 грн. Згідно з даними Архіву електронної звітності Системи електронного адміністрування ПДВ по електронному рахунку ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» у вересні 2018 року проведена реєстрація митних декларацій на суму ПДВ 15627673,55 грн. при цьому п'ять митних декларацій зареєстровані у жовтні 2018 року. Розбіжність між даними електронного рахунку платника в Системі електронного адміністрування ПДВ ПДВ та показником податкової звітності з ПДВ за вересень 2018 року по операціях із ввезення товарів на митну територію України склала 8205627 грн. ПДВ. Саме на цю суму позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2018 року внаслідок віднесення до податкового кредиту сум податку, не підтверджених зареєстрованими митними деклараціями, що суперечить вимогам п.198.6 ст.198 , п.201.12 ст.201 Податкового кодексу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку показників поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2108 року та додатків до неї. За результатами перевірки 20.11.2018 року складений акт № 358/18-28-54-12/38137023 ( а.с. 21-25), а 11.12.2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0033145412 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду на суму 329176,00 грн., і № 0033115412 про збільшення податкового зобов'язання на суму 7876451,00 грн. та нарахування штрафної санкції на суму 1969112,75 грн. (а.с. 26, 28).
Зі змісту акта перевірки, а також із пояснень сторін, наданих в ході судового розгляду справи, вбачається, що за вересень 2018 року ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» задекларовано обсяг ввезених на митну територію України товарів на суму 119166506 грн., ПДВ в сумі 23833301,22 грн. Згідно з даними Архіву електронної звітності Системи електронного адміністрування ПДВ по електронному рахунку ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» у вересні 2018 року проведена реєстрація митних декларацій на суму ПДВ 15627673,55 грн. при цьому п'ять митних декларацій від 28.09.2018 року на суму 8205627 грн. зареєстровані у жовтні 2018 року.
Суд вважає, що при включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 23833301,22 грн., позивачем дотримані вимоги податкового законодавства з огляду на таке.
Відповідно до п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В свою чергу стаття 201 Податкового кодексу визначає обов'язок платника податку на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну, вимоги щодо її змісту, передбачає можливість складення інших документів, які є підставою для нарахування сум податків, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної. Пунктом 201.12 статті 201 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Тобто, зазначена норма визначає лише документ, який надає платнику право (є підставою) для віднесення сум податку до складу податкового кредиту у певному випадку.
Аналізуючи співвідношення норм Податкового кодексу, а саме п.187.8 ст.187, п.198.2 ст.198, п.201.12 статті 201, суд приходить до висновку , що документом, який посвідчує право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України є лише митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при імпорті є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку.
Судом встановлено, що митні декларації на ввезені товари у вересні 2018 року на загальну суму ПДВ в розмірі 23833301,22 грн. для митного оформлення подані у вересні 2018 року, в тому числі і п'ять митних декларацій на суму ПДВ 8205627 грн., митне оформлення яких завершилося 01.10.2018 та 03.10.2018 року ( а.с. 39-43). При цьому сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 23833301,22 грн. сплачена позивачем у вересні 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с.90-103), відтак і віднесення сум податку до податкового кредиту є можливим у вересні 2018 року, як це і відбулося у даному випадку.
Крім того, суд вважає слушним посилання позивача на протиправність прийнятих відповідачем рішень з огляду на положення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу.
Так, відповідно до вказаної норми не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Тобто юридична відповідальність виключається, якщо на момент перевірки суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, підтверджені.
Судом встановлено, що камеральна перевірка показників податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року та додатків до неї ( реєстраційний номер № 9227678215 від 18.10.20118.10.2018) проведена контролюючим органом 20.11.2018 року, на час її проведення суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, були підтверджені у встановленому законом порядку та відображені у Системі електронного адміністрування ПДВ дані яких використовуються контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки в порядку, передбаченому п.75.1.1 ст.75 ПК. Таким чином, на момент проведення перевірки завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не існувало, відповідно рішення податкового органу тягнуть додаткові надзвичайні обтяження для заявника за відсутності для цього законних підстав.
На підставі викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області №0033145412 про завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду на суму 329176,00 грн., і № 0033115412 про збільшення податкового зобов'язання на суму 7876451,00 грн. та нарахування штрафної санкції на суму 1969112,75 грн. прийняті всупереч закону, не відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 19210,00 грн. (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" ( код ЄДРПОУ 38137023, вул.Курська, 147, пов.4 оф.6, м.Суми, 40000) до Головного управління ДФС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 39456414, вул.Іллінська,13, м.Суми, 40009) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 11 грудня 2018 року № 0033115412 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 9845563 ( дев"ять мільйонів вісімсот сорок п"ять тисяч п"ятсот шістдесят три) грн. 75 коп, та №0033145412 про зменшення розміру від"ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2018 року на суму 329176 (триста двадцять дев"ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" 19210 ( дев"ятнадцять тисяч двісті десять) грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 06 травня 2019 року.
Суддя Л.М. Опімах