15 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1396/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання дій протиправними щодо непроведення повної виплати перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії з урахуванням 100% суми підвищення відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року з дати виникнення права - 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум однією сумою /а.с. 5-9/.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що виплата перерахованих з 01 січня 2018 року підвищених пенсій проводилася відповідачем у розмірі 50 відсотків відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". З огляду на те, що положення цього пункту визнані нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що набрало законної сили 05 березня 2019 року, він має право на виплату перерахованих з 01 січня 2018 року підвищених пенсій однією сумою у розмірі 100 %.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 18/ зазначив, що положення пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" втратили чинність лише 05 березня 2019 року, а до цього часу положення були діючими та підлягали застосуванню відповідачем. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не зобов'язано орган пенсійного фонду вчинити будь-які дії по перерахунку та виплаті підвищених пенсій.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с.10-11, 22-28/.
Згідно із протоколом перерахунку пенсії за вислугу років від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року встановлено пенсію у розмірі 3918,00 грн /а.с.28/.
На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головним правлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи із 59% грошового забезпечення. В результаті проведеного перерахунку основний розмір пенсії склав 7029,88 грн /а.с. 30/.
Згідно з протоколом перерахунку пенсії за вислугу років від 15 квітня 2018 року виплату перерахованої пенсії встановлено проводити відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у таких розмірах: попередня сума пенсії 3918,00 грн +50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року - 1555,94 грн (75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2019 року - 2333,91 грн; 100 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2020 року - 3111,88 грн) /а.с.30/.
02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, в якій просив виплатити перераховану йому з 01 січня 2018 року пенсію у розмірі 100% відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" /а.с. 31/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1951/П-03 від 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що підстави для виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії відсутні, так як положення пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" втратили чинність з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року законної сили, тобто з 05 березня 2019 року. При цьому будь-яких зобов'язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку та виплати пенсій на управління Пенсійного фонду України вказаним судовим рішенням не покладено. Головне управління не може порушувати передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року механізм перерахунку пенсій та не має повноважень самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а тому питання перерахунку та виплати пенсій у зв'язку із скасуванням пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" перебуває поза компетенцією ГУ ПФУ в Полтавській області /а.с. 32/.
Не погодившись із протиправними діями щодо проведення неповної виплати пенсії та вбачаючи наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії однією сумою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09 квітня 1992 pоку /далі - Закон № 2262-XII/.
Згідно із частиною першою статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01 січня 2017 року) встановлює, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» /далі - Постанова № 704/, яка почала діяти з 01 березня 2018 року, передбачено зміну (підвищення) грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, у тому числі посад Служби безпеки.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців та на підставі частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено пенсію у розмірі 7029,88 грн /а.с.30/.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на виплату пенсії у розмірі 7029,88 грн щомісяця з 01 січня 2018 року.
Частиною третьою статті 52 Закону №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно з частиною другою статті 55 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виплата перерахованої позивачу пенсії повинна була здійснюватися загальною сумою в 7029,88 грн щомісяця з моменту такого перерахунку, тобто з 01 січня 2018 року.
Водночас відповідач перерахував та здійснював виплату пенсії позивачу відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року /далі - Постанова №103/, чинних до 05 березня 2019 року.
Згідно з пунктом 1 Постанови №103 перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що позивач у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року отримував пенсію у розмірі 5473,94 грн (попередній розмір пенсії 3918,00 грн + 1555,94 грн (50 % від суми підвищення пенсії 3111,88 грн), а у період з 01 січня 2019 року по теперішній час отримує пенсію у розмірі 6251,91 грн (попередній розмір пенсії 3918,00 грн + 2333,91 грн (75 % від суми підвищення пенсії 3111,88 грн).
Надаючи оцінку діям відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу у меншому розмірі, суд виходить з такого.
Частина третя статті 1-1 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 цього Кодексу суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку невідповідності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при вирішенні цього спору суд надає пріоритет нормам перелічених вище законів як до правовідносин, що мають місце після 05 березня 2019 року, так і до правовідносин, що мали місце до 05 березня 2019 року /дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"/.
Суд вважає, що здійснення перерахунку та виплати пенсії на умовах, розмірі та порядку, встановлених пунктами 1, 2 Постанови №103 звужує право позивача на отримання пенсії у встановленому йому розмірі - 7029,88 грн щомісяця, починаючи з 01 січня 2018 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Також зважаючи на мотиви рішення Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі №820/6514/17 (Пз/9901/8/18), рішення Європейського суду з прав людини у справах “Кечко проти України” (заява №63134/00), “Серков проти України” (заява № 39766/05), “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та частини другої статті 6 КАС України підлягають застосуванню судами як джерела права, суд вважає, що у спірних правовідносинах має місце втручання у право особи на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Не здійснюючи позивачу виплату пенсії у перерахованому відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ розмірі однією сумою щомісяця з 01 січня 2018 року, відповідач допускає бездіяльність, яка безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, пов'язані з отриманням пенсії.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з метою ефективного захисту прав позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою у розмірі 100 % суми підвищення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 перераховану відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію з 01 січня 2018 року однією сумою у розмірі 100 % суми підвищення з урахуванням проведених виплат.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо непроведення повної виплати перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії з урахуванням 100% суми підвищення відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде саме визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою у розмірі 100 % суми підвищення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Клопотання позивача про допуск до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість та наступне.
Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення пенсії не вирішується та в якості належного способу відновлення порушеного права позивачем визначено зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії з 01 січня 2018 року, то відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення в частині стягнення пенсії за один місяць .
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач витрат по сплаті судового збору не поніс.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахованої відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою у розмірі 100 % суми підвищення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перераховану відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію з 01 січня 2018 року однією сумою у розмірі 100 % суми підвищення з урахуванням проведених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк