16 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/759/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування актів, рішення,
01 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про :
- визнання протиправним та скасування акту від 04.07.2018 №1 обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2006 га, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування акту від 04.07.2018 №2 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 18 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.
В матеріалах справи наявний відзив Щербанівської сільської ради на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що актом обстеження земельної ділянки №1 від 04.07.2018 лише зафіксовано факт обмеженого доступу до чотирьох земельних ділянок, які виникли в результаті поділу землі загальною площею 0.6507 га. В оскаржуваному акті не зазначено, що огорожа, про яку йдеться мова, належить позивачеві та про те, що її встановлював особисто позивач, вважає, що даний акт є законним та таким, що не порушує права, свободи та інтереси позивача, тому не підлягає скасуванню. Зазначав, що позивачем з 2015 року не виготовлено технічну документацію із землеустрою та не подано на затвердження сільській раді, внаслідок чого в порушення земельного законодавства, заходи із землеустрою, обов'язкові до виконання фізичними та юридичними особами не визначено, що виключає можливість органу місцевого самоврядування здійснювати належний контроль за раціональним використанням та охороною спірної земельної ділянки. Скасування рішення 10 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015" є необхідним заходом відповідача для належної організації землеустрою на відповідній території, у зв'язку з чим буде вирішено питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою третій особі щодо частини спірної земельної ділянки, яка не знаходиться під нерухомим майном позивача.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що оскільки ОСОБА_1 не було включено до складу комісії щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин, то комісія вважається не правомочною, а прийнятий нею акт обстеження земельної ділянки №1 від 04.07.2018 є таким, що не має юридичної сили, протиправний, прийнятий з перевищенням повноважень, встановлених законом, тому має бути скасованим. Крім того, відповідачем в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, яким затверджено акт від 04.07.2018 №1, не містить дати оприлюднення. Зазначав, що позивачем з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" укладено договір з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та проводяться роботи з виготовлення документації із землеустрою. Вказував, що рішення від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015" не містить дати опублікування. Тому вважає, що оскаржувані рішення прийняті з перевищенням меж повноважень, встановлених законом, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування прав особи на участь у процесі прийняття рішення.
15 квітня 2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги ОСОБА_1 щодо: визнання протиправним та скасування акту від 04.07.2018 №1 обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2006 га, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування акту від 18.03.2019 №15 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015".
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року закрито провадження у справі №440/759/19 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту від 04.07.2018 №2 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 .
Представник позивача до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.08.2006 рішенням Щербанівської сільської ради передано ЗАТ "ДК плюс" в оренду земельну ділянку площею 0.6507 га, яка розташована в АДРЕСА_2 на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код 1.11), іншої комерційної діяльності (код 1.11.6).
18.04.2007 між Щербанівською сільською радою та ЗАТ "ДК плюс" укладений договір оренди землі загальною площею 0.6507, кадастровий №5324087705 НОМЕР_1 .
22.06.2011 між ОСОБА_1 та ПАТ "ДК плюс" укладений договір купівлі - продажу, за умовами якого ПАТ "ДК плюс" передало у власність, а гр. ОСОБА_1 прийняла у власність гараж, що знаходиться в АДРЕСА_3 , який складається в цілому з: гараж, цегла, загальною площею 607,0 кв.м.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 12.08.2011 №30950602 за ОСОБА_1 12.08.2011 зареєстровано право власності на нерухоме майно (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
15 грудня 2011 року 11 сесією 6 скликання Щербанівської сільської ради затверджені проекти землеустрою щодо створення чотирьох нових землекористувань на земельній ділянці загальною площею 0.6507 га: І-ше землекористування - площею 0,2006 га; 1І-ге землекористування - площею 0.2343 га; ІІ1-тє землекористування - площею 0,0495 га; ІV-те землекористування - площею 0.1663 га. за рахунок земель, які перебували в оренді Приватного акціонерного товариства "ДК плюс" в межах с. Розсошенці на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код згідно з КВ ЦПЗ 03.07).
Водночас рішенням сільської ради від 15.12.2011 надано дозвіл власникам споруд, розташованих на даних земельних ділянках на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі з подальшим посвідченням права користування земельними ділянками відповідно до законодавства.
Рішенням 6 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22.05.2018 затверджено Порядок визначення та відшкодування Щербанівській сільській раді збитків у сфері земельних відносин, з метою посилення контролю за додержанням земельного законодавства, за використанням земель, створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без оформлених документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку відповідно до закону, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства.
Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 31.05.2018 №41 на виконання норм Порядку від 22.05.2018 створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин.
04.07.2018 на підставі відомостей, наявних у виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, комісією встановлено та зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки №1 загальну площу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - 0,2006 га, форму власності - комунальну, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, факт відсутності документів, що посвідчують зареєстроване право власності або право користування земельною ділянкою.
В ході обстеження встановлено, що чотири землекористування, які виникли в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 0,6507 га, що перебувала в оренді Приватного акціонерного товариства "ДК плюс", огороджені високим бетонним парканом, покритим зверху колючим дротом. Вся господарська площадка разом із розміщеними на земельних ділянках закладами торгівлі обладнана охоронною сигналізацією. Увійти на територію можна лише через одні ворота, які замикаються на ключ.
Також матеріалами справи підтверджено, що рішенням 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2006 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 на території Щербанівської сільської ради.
В п. 2 рішення зазначено про необхідність подання гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до сільської ради для розгляду та затвердження в установленому законом порядку.
Згідно акту комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №10 від 07.09.2018, комісією рекомендовано Щербанівській сільській раді скасувати рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зокрема, ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, від 15.10.2015.
Підставою для скасування вказаного рішення зазначено, що є необхідним заходом щодо належної організації землеустрою на відповідній території, що надасть можливість в подальшому вирішити питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою третім особам щодо частини земельної ділянки, яка не знаходиться під нерухомим майном ОСОБА_1 та здійснювати контроль за раціональним використанням та охороною земель, оскільки з моменту видачі ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність минуло більше 6 місяців. На сьогоднішній день технічну документацію не виготовлено, на затвердження рішення ради не подано.
Рішенням 10 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 13.10.2018, розглянувши акту комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища Щербанівської сільської ради, вирішено скасувати рішенням 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", наданого ОСОБА_1
Не погоджуючись із правомірністю прийняття оскаржуваних акту обстеження земельної ділянки №1 від 04.07.2018 та рішення від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015", ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку позовним вимогам Визір ОСОБА_2 .В. про визнання протиправним та скасування рішення від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015", суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не більше 2,0 гектара.
Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу Україні центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 означеного Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення уповноваженого органу виконавчої влади приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (ч. 1 ст. 123 ЗК України).
У випадку формування нової земельної ділянки надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблення якої здійснюється на підставі дозволу, зокрема, органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (абз. 6 ч. 1 ст. 123 ЗК України).
Судом встановлено, що 13.10.2015 ОСОБА_1 подала до Щербанівської сільської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,2006 га зі зміною цільового призначення з землі комерційного призначення на землю житлової та громадської забудови, оскільки позивач не є підприємцем та має бажання реконструювати належну їй будівлю під житло, в якому надалі збирається жити.
Рішенням 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2006 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 на території Щербанівської сільської ради.
Далі позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон ЕкспертПроект", яке має кваліфікаційні сертифікати і відповідає вимогам до розробників документації із землеустрою, визначених ст. 26 Закону України "Про землеустрій", із заявою про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж означеної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Оскільки на спірній земельній ділянці також знаходиться нерухоме майно ОСОБА_3 , ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" повідомлено позивачу про необхідність внесення змін до зонування території населеного пункту Розсошенці.
05.07.2016 Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, за клопотанням ОСОБА_3 від 04.07.2016, прийнято рішення про внесення змін до Плану зонування території населеного пункту.
На виконання даного рішення 28.11.2016 між Щербанівською сільською радою (замовник), комунальним підприємством "Планування забудова територій Полтавського району та здійснення архбудконтролю" Полтавської районної ради (підрядчик) та гр. ОСОБА_3 (платник) укладено Договір № 46 на виконання робіт з внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області.
Рішенням 18 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 10.03.2017 затверджено проект "Внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області".
Таким чином, позивачем здійснюються всі можливі заходи з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Посилання відповідача на порушення позивачем вимог статті 28 Закону України "Про землеустрій" суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки вказаною статтею 28 визначено права та обов'язки розробників документації із землеустрою, в тому числі, щодо виконання робіт із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Також, статтею встановлено, що максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
В свою чергу, частиною другою статті 26 Закону встановлено, що розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є розробником документації із землеустрою, а навпаки, в даних правовідносинах виступає як її замовник, що виключає можливість застосування до позивача негативних наслідків у випадку порушення вимог статті 28 Закону.
Суд звертає увагу, що вказані положення Закону регламентують виключно правовідносини суб'єкта (замовника), який має намір отримати земельну ділянку у користування та розробника документації із землеустрою, і жодним чином не може бути підставою для скасування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Посилання представника відповідача, що оскаржуване рішення прийняте у зв'язку з тим, що позивачем більше 6 місяців з моменту видачі дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою не подано на затвердження у визначений законодавством строк розроблений проект землеустрою на затвердження, чим не виконало рішення Щербанівської сільської ради від 15.10.2015, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в один рік був передбачений ч. 11 ст. 151 Земельного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 № 509-VI. Згідно цієї норми строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.
Однак, з прийняттям 05.11.2009 Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 № 1702-VI, який набрав чинності з 10.12.2009 року та яким ст. 151 ЗК України викладено в іншій редакції, зокрема виключено норми стосовно строку дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція ЗК України питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки врегульовує статтею 118, згідно частини 7 якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 № 497-VIII законодавець вносить зміни до Закону України "Про землеустрій" та доповнює ст. 22 частиною другою наступного змісту: рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин строк дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має необмежений строк дії відповідно до закону, а саме, відповідно до положень частини другої статті 22 Закону України "Про землеустрій" та частини шістнадцятої статті 186 Земельного кодексу України.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 13.09.2018, не ґрунтується на вимогах законодавства, а також повно та всебічно встановлених обставинах, які мали значення для прийняття такого рішення.
Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2018 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015" підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту від 04.07.2018 №1 обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2006 га, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
Отже, виходячи з викладеного, обов'язковою умовою надання правового захисту відповідній особі судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів саме цієї особи на момент її звернення до суду, а відтак судовому захисту підлягають порушені права свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.
При цьому, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.
До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001.
Вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб'єкта владних повноважень слід з'ясувати юридичну природу цього акта управління, визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи.
Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені».
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.
Дослідивши оскаржуваний акт обстеження земельної ділянки №1 від 04.07.2018 суд дійшов до висновку про те, що він є документом, яким фіксовано виявлені факти порушення земельного законодавства, тобто у даному випадку, це документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
Таким чином, оскільки оскаржуваний акт не є рішенням відповідача, обов'язковим до виконання та таким, що зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тобто таким, що породжує юридичні обов'язки, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права шляхом скасування акту обстеження №1 від 04.07.2018.
Відтак суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування акту обстеження земельної ділянки від 04.07.2018 року №1.
Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 768,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 24565876) про визнання протиправними та скасування актів, рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13 вересня 2018 року "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 року".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24565876).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва