Справа № 522/11793/18
16 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону З УПП в Одеській області ДПП сержанта Кузнєцової Дарьї Валеріївни, Відділу Управління патрульної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, інспектора УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції Свідерко Андрія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування збитків за евакуювання транспортного засобу, -
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10 липня 2018 року адміністративну справу №522/11793/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону З УПП в Одеській області ДПП сержанта Кузнєцової Д.В. Відділу Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування збитків за евакуювання транспортного засобу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду на підставі ч.3 ст.21 КАС України (ухвала набрала законної сили 12.12.2018р. згідно ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду).
31 липня 2018 року справа №522/11793/18 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018 року визначено головуючого суддю по справі ОСОБА_2 М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 року адміністративну справу №522/11793/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.06.2018 року інспектором УПП в Одеській області ДПП сержантом Кузнєцовою Д.В. було винесено постанову ЕАА №457145 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та накладено штраф у розмірі 510 грн. Як зазначає позивач, постанову складено у зв'язку з порушенням п. 10 ст.15 ПДР, про що було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, на підставі якого автомобіль Алергуш В.О. - Honda Сivic, НОМЕР_1 , який знаходився за адресою площа Льва Толстого, було евакуйовано.
На думку позивача, вищевказана постанова та дії інспектора є протиправними та не вмотивованими, оскільки ч.3 ст.122 КУпАП, окрім іншого, передбачає відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Однак, як зазначає позивач, її транспортний засіб не створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, оскільки був припаркований з лівого краю тротуару та не заважав руху транспорту на проїзній частині та дозволяв пішоходам вільно пересуватись, не створюючи перешкод.
Вважаючи протиправними дії інспектора патрульної поліції у затриманні транспортного засобу та його евакуації, позивач посилається на ст. 265-2 КУпАП та вказує на те, що посадовими особами відповідача не було здійснено замірів для підтвердження факту порушення п. 10 ст. 15 ПДР в частині залишення для пішоходів щонайменше двох метрів для вільного пересування. Посилаючись на принцип пропорційності, позивач акцентує увагу на тому, що затримання транспортного засобу та його евакуювання можливе лише за умови, якщо розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює небезпеку для дорожнього руху. З огляду на зазначене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для евакуації її транспортного засобу. Також позивач зазначає, що нею були понесені збитки за послуги евакуації автомобіля у розмірі 1680 грн. та зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику у розмірі 423 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати постанову ЕАА№457145 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; зобов'язати УПП в Одеській області ДПП відшкодувати збитки, понесені за послуги евакуації автомобіля у розмірі 1680 грн.; зобов'язати УПП в Одеській області ДПП відшкодувати збитки, понесені за зберігання ТЗ на спеціальному майданчику у розмірі 432 грн.
18 вересня 2019 року від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли письмові пояснення (вх.№27257/18), в яких заперечуючи проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , представник зазначив, що 23.06.2018 року о 16:00 год під час патрулювання до екіпажу патрульної поліції в складі інспекторів патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП Журавель І.М. та ОСОБА_3 . звернулись громадяни з проханням відреагувати на порушення ПДР водієм т/з Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив зупинку та стоянку по вул. Л.Толстого на тротуарі безпосередньо біля пішоходного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.35, чим суттєво заважав руху пішоходів, порушивши вимоги п. 15.10. ПДР України. Інспектором патрульної поліції Кузнєцовою Д.В. в присутності двох свідків було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_2 та передано його для примусового переміщення на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора, а матеріали справи направлені до підрозділу патрульної поліції в Одеській області для подальшого вирішення справи про притягнення до адміністративної відповідальності водія евакуйованого автомобіля. Як зазначає представник, 25.06.2018 року позивач з власної ініціативи прибула до підрозділу УПП в Одеській області ДПП, представившись водієм т/з Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 , яка залишила автомобіль на тротуарі по вул. Л.Толстого, 32. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як зазначає представник, позивачем не надавались клопотання або письмові пояснення, проти наявності складу адміністративного правопорушення позивач не заперечувала. За результатами розгляду інспектором патрульної поліції Свідерко А.І. було винесено постанову серії ЕАА №457145 від 25.06.2018 року із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Вказуючи на правомірність дій патрульних та оскаржуваної постанови від 25.06.2018 року, представник посилається на пояснення свідків та фото з місця стоянки вказаного транспортного засобу як докази, що підтверджують порушення позивачем ПДР України.
Ухвалою суду від 21.09.2018 року зупинено провадження у справі №522/11793/18 до набрання законної сили судовим рішенням апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2018 року про передачу адміністративної справи №522/11793/18 на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
11 лютого 2019 року від позивача до суду надійшла заява (вх.№ЕП/1113/19), в якій позивач просила суд розглянути справу без її участі.
13 лютого 2019 року від представника Управління патрульної поліції в Одеській області до суду надійшло клопотання (вх.№5220/19), в якому представник просив суд поновити провадження у справі №522/11793/18 та розглянути справи у порядку письмового провадження без його участі.
Ухвалою суду від 13.02.2019р. поновлено провадження у справі.
Розгляд справи призначено на 26.02.2019р.
Ухвалою суду від 26.02.2019р. залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Призначено судове засідання на 20.03.2019 року о 11.00 год.
Ухвалою суду від 20.03.2019р. залучено до участі у справі у якості другого відповідача - інспектора УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції Свідерко Андрія Івановича. Призначено судове засідання на 15.04.2019р. о 10:00 год.
Судове засідання 15.04.2019р. не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Аракелян М.М. та було перенесено на 22.04.2019р.
Відповідачі відзив на позов не подали.
Справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі ч.9 ст.205 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23.06.2018 року інспектором патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП Кузнєцовою Д.В. в присутності двох свідків було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Honda Civic НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ).
Зі змісту акту вбачається, що він складений у зв'язку з порушенням транспортним засобом п.15.10 ПДР України, а саме, паркуванням із суттєвою перешкодою руху пішоходів, чим скоєне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень, відібраних інспектором патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Журавель І.М. в учасників дорожнього руху, як свідків вищевказаний автомобіль Honda Civic НОМЕР_2 був припаркований у такий спосіб, що суттєво заважав руху пішоходів, оскільки знаходився на тротуарі безпосередньо біля пішохідного переходу.
З огляду на зазначене т/з Honda Civic НОМЕР_2 було передано для примусового переміщення на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора, а матеріали справи направлені до підрозділу патрульної поліції в Одеській області для подальшого вирішення справи про притягнення до адміністративної відповідальності водія евакуйованого автомобіля.
25 червня 2018 ОСОБА_5 прибула до підрозділу УПП в Одеській області ДПП, де їй за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором роти № 4 батальйону № 4 капітаном поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Свідерко А.І. було винесено та вручено постанову серії ЕАА №457145 від 25.06.2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу 510грн.
Вважаючи протиправною вищевказану постанову, позивач звернулась до суду з вимогою її скасування та зобов'язання відповідача відшкодувати збитки, понесені нею за послуги евакуації та зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 (далі - ПДР України), встановлені вимоги щодо здійснення зупинок та стоянок транспортних засобів.
Відповідно до п.п. 15.10. ПДР України стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства; є) на газонах.
Частиною 3 статті 122 КпАП України передбачена відповідальність за: «...порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, ..., - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.», що складає 510 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.1 cт.260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу.
Відповідно до cт.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч.3 ст.265-2 КУпАП).
Відповідно до п.1 розд. ХІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція №1395) тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Виходячи з викладених норм, можна зробити висновок, що для правильного вирішення даного спору необхідно встановити, чи був розміщений транспортний засіб позивача таким чином, що суттєво перешкоджав дорожньому руху, оскільки це є необхідною умовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та відповідно для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що із наданих відповідачем доказів щодо порушення ОСОБА_1 п. 15.10 ПДР України, а саме фото фіксації, не вбачається порушень позивачем правил дорожнього руху, оскільки на фото чітко вбачається, що транспортний засіб Honda Civic НОМЕР_1 7191 НОМЕР_2 не перешкоджає дорожньому руху або руху пішоходів
Водночас, суд зауважує, що відповідно до п.п. «в» 15.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
З наявної в матеріалах справи фотокопії, зробленої інспекторами патрульної поліції під час складання акту 23.06.2018р., вбачається, що транспортний засіб позивача Honda Civic НОМЕР_1 не створив перешкод дорожньому руху та не ніс загрози безпеці дорожнього руху, оскільки знаходиться на тротуарі, за межами проїзжої частини по вул.Л.Толстого.
Докази того, що для руху пішоходів залишилось менш ніж 2м., в складених відповідачем документах відсутні.
В обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови, представник відповідача посилається на акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Проте суд, не бере такі докази до уваги, оскільки ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлений перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відібрані інспектором Журавель І.М., самі по собі вказують лише на суб'єктивне сприйняття цими особами фактичного розташування ТЗ на тротуарі як такого, що суттєво заважує руху пішоходів, проте не вказує безпосередньо на порушення п.15.10 ПДР України, оскільки відповідних замірів відстані для руху пішоходів на тротуарі не було проведено та не встановлено, що для руху пішоходів залишилося менш ніж 2м.
Також суд зазначає, що ч.1 ст.265-2 КУпАП встановлює, що про тимчасове затримання транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Аналогічне положення міститься також у п.4 розд. ХІІ Інструкції №1395.
Пункт 5 розд. ХІІ цієї Інструкції передбачає, що у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, поліцейський оформляє протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
Тобто, виходячи з викладеного, складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу можливо лише з метою його долучення до протоколу у справі про адміністративне правопорушення, або після прийняття відповідного рішення, яким є постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Так, у разі встановлення факту вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що тимчасове затримання транспортного засобу позивача здійснено виключно за наслідком складання акту огляду та тимчасового затримання його транспортного засобу від 23.06.2018 року.
При цьому, інспекторами патрульної поліції в день евакуювання автомобіля позивача, не складалось ані протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, ані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил стоянки лише 25.06.2018 року після здійснення тимчасового затримання його транспортного засобу у приміщенні патрульної поліції, шляхом винесення відповідної постанови.
За таких обставин, суд дійшов висновку дії інспекторів патрульної поліції щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача вчинені поза межами провадження в справі про адміністративне правопорушення та як наслідок з порушенням вимог КУпАП та Інструкції № 1395.
Отже відповідачами не доведена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме те, що позивач порушила правила стоянки, що створило перешкоди руху пішоходів згідно п.15.10 ПДР України.
Таким чином, постанова серії ЕАА№457145 від 2506.2018 року про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання УПП в Одеській області ДПП відшкодувати збитки, понесені ОСОБА_1 з оплати послуг евакуації автомобіля у розмірі 1680 грн та збитки за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику у розмірі 432 грн. суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102) (далі - Порядок) повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення.
Таким чином, для того щоб повернути ТЗ, позивач була вимушена сплатити витрати, пов'язані з його евакуацію та зберіганням.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме квитанцією №151510056 від 25.06.2018 року про сплату 432 грн за зберігання ТЗ на спеціальному майданчику та квитанцією №151510058 від 25.06.2018 року про сплату 1680 грн за послуги евакуації автомобіля, позивачем було понесено витрати у сумі 2112 грн. для відновлення права на володіння і користування протиправно затриманим ТЗ.
Згідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду фізичній особі покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року.
З огляду на те, що відповідачі є службовими особами, суд вважає, що за їх дії повинен нести відповідальність орган, в якому вони працюють, а саме Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Суд зазначає, що Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та не є юридичною особою.
Відповідно до п. 9 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України 06.11.2015 № 73 (у редакції наказу Національної поліції України 31.10.2016 № 1114), Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, зокрема має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Пунктом 10 цього Положення передбачено, що Департамент патрульної поліції є органом, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, кошти на відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди належить стягнути саме з Державного бюджету України через відповідний орган Казначейської служби.
Враховуючи вищевикладене, оскільки суб'єкт владних повноважень безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, результатом таких незаконних дій стало понесення позивачем витрат на відновлення права володіння та користування його транспортним засобом. Оскільки в судовому порядку позивач довів, що не скоював інкриміноване йому адміністративне правопорушення, останній має право на відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не доведена правомірність оскаржуваної постанови та порушення позивачем ПДР України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.205, 241-246, 250, 255, 260-262, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону З УПП в Одеській області ДПП сержанта Кузнєцової Дарьї Валеріївни, Відділу Управління патрульної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, інспектора УПП в Одеські області Департаменту патрульної поліції Свідерко Андрія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування збитків за евакуювання транспортного засобу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА №457145 від 25.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, прийняту інспектором Свідерко Андрієм Івановичем стосовно ОСОБА_4 .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Р.Н.О.К.П.П. 3421004482) 2112(дві тисячі дванадцять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди через Головне управління ДКС в Одеській області.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Справу розглянуто та рішення складено 23.04.2019р. у зв'язку із перебуванням судді Аракелян М.М. на лікарняному з 26.03.2019р. по 08.04.2019р. та з 11.04.2019р. по 22.04.219р.
Суддя М.М. Аракелян