Справа № 502/2366/17
15 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання рішень протиправними, визнання факту роботи електрогазозварником, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.08.2017 року (протокол №8) про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи електрогазозварником;
- визнати протиправним рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 08.09.2017 року №130 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, як електрозварнику;
- визнати факт роботи ОСОБА_1 електрогазозварником колгоспу ім. Кутузова (с. Дмитрівка, Кілійського району) у період з 01.01.1983 року до 27.01.1995 року;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня виповнення 55-річного віку, тобто з 02.03.2017 року;
- стягнути з відповідача кошти у сумі 10000 грн. на компенсацію моральної шкоди, завданої його діями.
Ухвалою від 28.12.2018 року справу №502/2366/17 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду з посиланням на п.2 ч.1 ст.29 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 року справу №502/2366/17 розподілено на суддю Андрухіва В.В.
Ухвалою від 28.01.2019 року прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пільгової пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 лютого 2019 року о 12:00 год.
Ухвалою від 26.02.2019 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Розпочато розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 21 березня 2019 року об 11 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 15.04.2019 року на 16:15 год., сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
12.04.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
08.04.2019 року через канцелярію суду від відповідача - Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позовну заяву, подану до суду 19.02.2019 року, просило розглядати справу без участі представника Головного управління.
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, однією з позовних вимог є визнання факту роботи ОСОБА_1 електрогазозварником колгоспу ім. Кутузова (с. Дмитрівка, Кілійського району) у період з 01.01.1983 року до 27.01.1995 року.
Проте, до юрисдикції адміністративних судів не віднесено розгляд справ щодо встановлення юридичних фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вирішуються згідно розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 цієї статті кодексу, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 2 зазначеної статті Кодексу встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Тому вимоги позивача щодо визнання факту роботи ОСОБА_1 . електрогазозварником колгоспу ім. Кутузова (с. Дмитрівка, Кілійського району) у період з 01.01.1983 року до 27.01.1995 року підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суд, -
Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в частині позовних вимог про визнання факту роботи ОСОБА_1 електрогазозварником колгоспу ім. Кутузова (с. Дмитрівка, Кілійського району) у період з 01.01.1983 року до 27.01.1995 року - закрити.
Роз'яснити позивачу, що вказана позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів