06 травня 2019 року м.Житомир справа № 806/1340/17
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Здор Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України, Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу №83 від 11.04.2017р та наказу №37о/с від 18.04.2017р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України, Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу №83 від 11.04.2017р та наказу №37о/с від 18.04.2017р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2017року було відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2017року було зупинено провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2019року було поновлено провадження в даній адміністративній справі.
В судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що Позивач з 01.09.2016року проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу протидії кіберзлочинам в Житомирській області Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України. Відповідно до оскаржуваних наказів Відповідача Позивач з 19.04.2017року був звільнений з посади у зв'язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Позивач та його представник вважають, що накладання вказаного дисциплінарного стягнення проведено із грубими порушеннями вимог чинного законодавства. Вважають, що Відповідачем не зазначена підстава для звільнення зі служби, а висновок службового розслідування не відповідає вимогам закону і не є підставою для накладання дисциплінарного стягнення. На думку Позивача та його представника, наказ про звільнення виданий на підставі незаконного наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення та з грубими порушеннями норм КЗпП України.
Представник Відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів слугував висновок службового розслідування, за результатами якого встановлено порушення позивачем Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та вступ Позивача у неділові стосунки з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні. За таких обставин, вважає, що Департамент, приймаючи рішення про звільнення позивача зі служби діяв у межах своєї компетенції та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому у позові просить відмовити. Такі неправомірні дії Позивача, на думку представника Відповідача, свідчать про особисті негативні якості, грубе порушення дисципліни та ігнорування вимог законодавства, дискредитують звання поліцейського.
За результатами службового розслідування був винесений наказ №83 від 11.04.2017року про притягнення Позивача по даній справі до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за скоєння проступку, що підриває авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Саме вказаний наказ, на думку представника Відповідача, слугував підставою для винесення оскаржуваного наказу №37о/с від 18.04.2017року про звільнення Позивача.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача, представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку проходження служби в Національній поліції України та звільнення зі служби в поліції регулюються правовими нормами Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року N580-VIII (надалі - Закон N 580-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 03.02.2017 №29, відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та наказу МВС України від 12.03.2013 №230, у зв'язку із перебуванням у провадженні слідчого відділу прокуратури Житомирської області кримінального провадження №4201706000000015 від 02.02.2017 за фактом отримання неправомірної вигоди, поєднаного з її вимаганням, та затриманням на місці вчинення кримінального правопорушення працівників відділу протидії кіберзлочинам в Житомирській області, в тому числі Позивача, призначено службове розслідування (а.с.107-108т.1).
Як зазначено в позові, правомірність цього наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 03.02.2017 №29 Позивачем не оскаржується, а тому такий наказ та доводи Позивача в цій частині судом не досліджуються.
За результатами вказаного службового розслідування був зроблений висновок, відповідно до якого, окрім інших, Позивач підлягав звільненню зі служби за скоєння вчинку, що дискредитує звання поліцейського (а.с.109-116т.1).
Як зазначено в дослідженому судом наказі Відповідача №83 від 11.04.2017 "Про накладення дисциплінарного стягнення", за порушення вимог ст.ст.1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІУ, який поширено на поліцейських відповідно до п.9 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015, Присяги працівника Національної поліції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1453, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.11.2015 за №1487/27932, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/20706, керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 14 вказаного Статуту, а також вступу у неділові стосунки з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні №12016060020003966 за підозрою ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, майора поліції Іваницького Романа Леонідовича, старшого інспектора з особливих доручень відділу протидії кіберзлочинам в Житомирській області Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України, звільнити зі служби в поліції (а.с.160-162т.1).
Даний наказ не містить жодних посилань на висновки службового розслідування, а тому доводи Позивача та його представника про те, що такий висновок не може бути підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, судом не приймаються до уваги.
Вказаний наказ Відповідача №83 від 11.04.2017року було реалізовано наказом Департаменту кіберполіції Національної поліції України №37 о/с від 18.04.2017, яким майора поліції Іваницького Романа Леонідовича, старшого інспектора з особливих доручень відділу протидії кіберзлочинам в Житомирській області Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 19.04.2017 (а.с.163 т.1).
При визначенні правомірності вказаних оскаржуваних наказів суд враховує, що відповідно до вимог ст.19 Закону N 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Разом з тим, відповідно до п.9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року N 901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 29, ст. 245 із наступними змінами).
В розумінні вимог ст.ст.12,13 вказаного Дисциплінарного статуту Відповідач наділений повноваженнями щодо накладання на Позивача такого дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції).
Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника щодо відсутності в діях Позивача дисциплінарного проступку та що відсутність обвинувального вироку за порушеним кримінальним провадженням унеможливлює звільнення Позивача, оскільки відсутність в діях Позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, та в свою чергу дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнуто Позивача.
Як зазначено в ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, окрім іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Статтею 66 Закону України "Про Національну поліцію" затверджено текст присяги поліцейського. Зміст тексту Присяги свідчить, що в основу поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Враховуючи наведені норми та оцінюючи у сукупності зібрані під час службового розслідування докази, суд погоджується із висновками службового розслідування щодо підтвердження факту порушення Позивачем вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилися у неділових стосунках ОСОБА_1 з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_3 , що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Суд враховує, що в постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі N 21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 прямо зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Таким чином, Відповідач правомірно зробив висновок про наявність в діях Позивача вчинку, який дискредитує звання поліцейського.
Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію", а не положеннями Кодексу законів України про працю, визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, а день звільнення вважається останнім днем служби.
Зазначене свідчить, що оскаржувані накази від №83 від 11.04.2017р та наказ №37о/с від 18.04.2017р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби Відповідачем винесені в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений законом, а тому є правомірними і скасуванню не підлягають, а позовні вимоги в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Правомірність звільнення Позивача зі служби виключають можливість поновлення його на посаді поліцейського.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Одночасно суд зазначає, що обставини щодо вступу працівників відділу протидії кіберзлочинам в Житомирській області у неділові стосунки з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні №12016060020003966 за підозрою ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 806/1307/17 за позовом заступника начальника цього ж відділу Вихристюка В.В. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи суди першої та апеляційної інстанції також дійшли висновку, що такі дії дискредитують звання поліцейського і є дисциплінарним проступком.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України і Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції України відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 15 травня 2019 року