Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2019 р. Справа№200/2837/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації
про: визнання письмової відповіді (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправною та скасування її, визнання висновку комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів протиправними та скасування його, визнання дії членів комісії, утвореної відповідно до наказу директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 17 січня 2019 року № 02-09/7/203-19, протиправним та незаконним.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 . - особисто,
від відповідача: Етенко Ю.А. - за довірен.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання письмової відповіді (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправною та скасування її, визнання висновку комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів протиправним та скасування його.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 03 січня 2019 року вона звернулася до директора Департаменту зі скаргою відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу», яка передбачає що у разі порушення прав, передбачених Законом України «Про державну службу» або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У даній скарзі позивач просила створити комісію про перевірку викладених у скарзі фактів відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу». Наказом від 17.01.2019 р. була створена комісія, яка розглянула скаргу та прийняла висновок відповідно до якого факти, викладені позивачем не підтвердилися. На підставі висновку комісії була надана відповідь директором Департаменту. Позивач вважає, що факти які були викладені в скарзі не були перевірені, та висновок складений без встановлення всіх обставин, в зв'язку з чим не погоджується з даним висновком комісії та відповіддю (рішенням) директора Департаменту.
Заявою від 18.03.19 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд, визнати письмову відповідь (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправною та скасування її, визнати висновок комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів протиправним та скасувати його, визнати дії членів комісії, утвореної відповідно до наказу директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 17 січня 2019 року № 02-09/7/203-19, протиправними та незаконними.
Суд зазначає, що позивачем не надані письмові обґрунтування позовної вимоги в частині визнання дій членів комісії, утвореної відповідно до наказу директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 17 січня 2019 року № 02-09/7/203-19, протиправними та незаконними. Але у судовому засіданні позивач зазначила, що протиправні дії комісії виразилися, в тому, що їй не повідомили про утворення комісії, не запропонували надати додаткові пояснення та докази в обґрунтування фактів викладених в скарзі, крім того позивач зазначила, що комісія склала висновок в дуже короткі строки з урахуванням дати створення комісії 17.01.2019 р. та складання висновку 18.01.2019 р.
Позивач у судове засідання з'явилась, підтримала позовні вимоги з урахуванням уточнень та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував надавши відзив, відповідно до якого зазначав наступне. На адресу Департаменту 04.05.2019 р. надійшла скарга ОСОБА_1 , від 03.01.2019 р. стосовно відсутності її на робочому місці 03.01.2019 р. та перевірки подій, які відбулись у Департаменті 03.01.2019 р. В зазначеній скарзі ОСОБА_1 просила створити комісію з перевірки викладених фактів відповідно до ст. 11 Закону № 889, та визначила свого представника.
З урахуванням вимог ст. 11 Закону України «Про державну службу» було утворено комісію, комісією було перевірені факти викладені в скарзі, які не були підтверджені. За результатами розгляду скарги, комісією прийнято висновок, який надано керівнику державної служби. Та на підставі висновку комісії від 18.01.2019 р. директором Департаменту надано відповідь від 23.01.2019 р. у строки, передбачені чинним законодавством.
Відповідач зазначає, що Департамент не порушив права позивача, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Представник відповідача з'явився у судове засідання та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, розгляд справи призначено на 19.03.2019 р.
19.03.2019 р. розгляд справи відкладено на 08.04.2019 р.
08.04.2019 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2019 р. в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному
Ухвалою від 16.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2018 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 04.01.2019 р. подано скаргу на ім'я директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О. ОСОБА_2 . від 03.01.2019 р. У скарзі було зазначено, що ОСОБА_1 03.01.2019 року була присутня на робочому місці і самовільно не покидала його, поки групою державних службовців з Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації не було грубо порушені норми чинного законодавства України, а саме погроза життю та здоров'ю, тимчасово привласнення майна (телефон), несанкціоноване втручання в комп'ютер, телефон, сумку, поводження з державним службовцем, зухвало та цинічно. Все це призвело до тимчасового порушення нормальної діяльності департаменту та не можливості виконувати ОСОБА_1 та іншими працівниками Департаменту своєї роботи. Для припинення вищезазначених дій ОСОБА_1 довелось викликати поліцію та на їх вимогу проїхати з ними до відділу поліції м. Краматорськ (копія талону - повідомлення додається). Після пережитого знущання та неповаги з боку деяких працівників Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації ОСОБА_1 стало зле та вона звернулась до швидкої допомоги, де і перебувала до закінчення робочого часу.
Над вечір, на телефон позивача надійшла смс від начальника відділу кадрів департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про складання акту щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.
Як законослухняних громадянин України та державний службовець позивач, повідомила про поважність причини відсутності на робочому місці, а також повідомила додатково, що представники поліції запросили проїхати до відділу у присутності її безпосереднього керівника, яка була повідомлена про супроводження ОСОБА_1 до поліції.
В зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 просила наступне. Створити комісію про перевірку викладених у скарзі фактів відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну службу». Представником ОСОБА_1 при розгляді скарги визнати начальника відділу кадрів Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - Кічан Л.П. Про результати розгляду скарги комісією просила повідомити письмово на електронну адресу та домашню адресу. (а.с. 24)
Крім того 04.01.2019 р. ОСОБА_1 подала заяву Директору Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А., відповідно до якої просила не приймати до уваги акт, складений щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин. В обґрунтування даної заяви зазначила аналогічні обставини, які були викладені у вищезазначеній скарзі поданої в порядку ст. 11 Закону України «Про державну службу». (а.с 23)
Згідно наказу № 02-11/118-в/258-18 від 22.12.2018 р. ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 перебувала в основній щорічній відпустці з 04.01.2019 р. по 14.01.2019 р. (а.с. 164)
Наказом від 17.01.2019 р. № 02-09/7/203-19 Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, утворено комісію для перевірки викладених фактів у скарзі ОСОБА_1 (а.с. 26)
Затверджено склад комісії для перевірки викладених фактів у скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - представник директора Департаменту, начальник відділу організації призначення субсидій, ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 , начальник відділу персоналом, Харитонова Н.В. - представник профспілкового комітету - заступник голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, начальник відділу з питань праці. (а.с. 27)
Згідно протоколу № 1 засідання комісії для перевірки викладених фактів у скарзі ОСОБА_1 , 17.01.2019 р. проведено засідання даної комісії за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , слухали два питання. По перше перевірка викладених у скарзі ОСОБА_6 В фактів та прийняття рішення за результатами перевірки фактів, які викладені в скарзі. По друге направлення висновку комісії до керівника державної служби (директору Департаменту).
З метою перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 03.01.2019 р. члени комісії ознайомились з наступними документами, а саме: доповідними записками державних службовців Департаменту на ім'я директора Департаменту, а саме ОСОБА_7 , від 08.01.2019 р., ОСОБА_8 від 08.01.2019 р., ОСОБА_9 від 04.01.2019 р. ОСОБА_10 від 09.01.2019 р.; листом Департаменту до Краматорського відділу Національної поліції в Донецькій області від 09.01.2019 р. № 01-20/36/0/200-19; відповіддю Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 10.01.2019 р. № 523/301/02-19; заявою ОСОБА_1 з доданими документами на ім'я директора Департаменту від 04.01.2019 р. № 2/291-19.
Вивчивши доповідні записки державних службовців, комісія дійшла висновку, що викладені у скарзі факти щодо грубого порушення норм чинного законодавства України, погрози життю та здоров'ю, тимчасового привласнення майна (телефон), несанкціонованого втручання в комп'ютер, телефон, сумку, зухвалого та цинічного поводження по відношенню до ОСОБА_1 не підтверджено. На підставі зібраних документів встановлено, що ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце у робочий час, оскільки до Краматорського відділу поліції Бойко ОСОБА_11 звернулась з власної ініціативи (без вимоги правоохоронних органів). Усі члени комісії висловили свою думку стосовно того, що факти, які викладені у скарзі ОСОБА_1 від 03.01.2019 р. не підтвердилися. Комісія вирішила підготувати висновок та надати керівнику державної служби. (а.с.155-157)
Згідно висновку від 18.01.2019 р. комісії для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів, зазначено наступне. Вивчивши доповідні записки державних службовців, комісія дійшла висновку, що викладені у скарзі факти щодо грубого порушення норм чинного законодавства України, погрози життю та здоров'ю, тимчасового привласнення майна (телефон), несанкціонованого втручання в комп'ютер, телефон, сумку, зухвалого та цинічного поводження по відношенню до ОСОБА_1 не підтверджено.
Згідно з відповіді Краматорського відділу поліції на лист Департаменту від 09.01.2019 р. № 01-20/36/0/200-19 громадянка ОСОБА_1 , 03.01.2019 р. о 16 год. 05 хв. звернулась до Краматорського відділу поліції для написання заяви та о 16 год. 42 хв. покинула адміністративну будівлю Краматорського відділу поліції, про що зроблено запис у Журналі обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Тобто, ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце у робочий час, так як до Краматорського відділу поліції Бойко ОСОБА_11 звернулась з власної ініціативи (без вимоги правоохоронних органів).
Документи щодо причини відсутності на робочому місці після 16 год. 42 хв., а саме підтвердження звернення ОСОБА_1 до швидкої допомоги та часу знаходження там, директору Департаменту не надавались.
Комісія дійшла висновку, що факти, які викладені у скарзі ОСОБА_1 від 03.01.2019 р. не підтвердилися. (а.с. 12)
23.01.2019 р. за № 01-21/441/0/201-19 директором Департаменту Токаревою О.А. надана відповідь на скаргу ОСОБА_1 відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну службу» від 03.01.2019 р. У даній відповіді зазначено, що згідно наказу була створена комісія для перевірки викладених у скарзі фактів. 21.01.2019 р. директору Департаменту надано висновок комісії. Комісія дійшла висновку, що факти, які викладені у скарзі від 03.01.2019 р. не підтверджені.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої цієї статті письмова відповідь (рішення) керівника державної служби має ґрунтуватися на висновку комісії.
Враховуючи вищевикладене, факти порушення наданих Законом України «Про державну службу» прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав не підтвердилися. (а.с. 9-10).
Позивач не погодившись з висновком комісії від 18.01.2019 р. та письмовою відповіддю (рішенням) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 звернулась до суду та просила визнати їх протиправним та скасувати, а також просила визнати протиправні дії комісії.
Спірнім питанням даної справи, є дії комісії, щодо проведення перевірки та складання висновку за результатами розгляду скарги в порядку ст. 11 Закону України «Про державну службу», а також надана відповідь (рішення) керівника державної служби на підставі висновку комісії, дані правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу» (далі по тексту Закон № 889).
На час виникнення спірних правовідносин позивач була державним службовцем, що не є спірною обставиною, крім того позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с. 46).
Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (п. 1 ст. 3 Закону № 889).
Статтею 1 Закону 889 визначені поняття, а саме державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Статтею 7 Закону № 889 визначені права державного службовця, зокрема державний службовець має право на проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Статтею 11 Закону України «Про державну службу» передбачено захист права на державну службу.
А саме частинами 1,2,3,4,8 статті 11 Закону №889 передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби на вимогу державного службовця для перевірки викладених у скарзі фактів утворює комісію у складі не менше трьох осіб.
До складу комісії включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу; представники державного службовця, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, делеговані рішенням цього органу, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої цієї статті письмова відповідь (рішення) керівника державної служби має ґрунтуватися на висновку комісії.
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 03.01.2019 р. на ім'я директора Департаменту надійшла службова записка завідувача сектору інвестиційно - інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_10 . від 03.01.2019 р. про використання службової техніки Департаменту ОСОБА_1 не в межах посадових обов'язків. (а.с. 134).
Згідно пояснень представника відповідача директором Департаменту 03.01.2019 р. у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 було надано усне доручення ОСОБА_1 щодо надання письмового пояснення про використання службової техніки Департаменту в особистих цілях. В зв'язку з невиконанням доручення директора Департаменту ОСОБА_1 . складено акт № 1 від 03.01.2019 р. (а.с. 135) директором Департаменту було надано письмове доручення ОСОБА_9 про проведення моніторингу створених ОСОБА_1 документів, що не стосуються виконання нею посадових обов'язків (моніторинг ноутбука ACER за інвентарним номером 101460011, який закріплено для виконання службових обов'язків за ОСОБА_1 ). До перевірки було залучено державних службовців: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 За результатами перевірки о 10-25 03.01.2019 р. було складено акт щодо проведення моніторингу ноутбуку ACER за інвентарним номером 101460011 з додатками. (а.с. 166-180) Після складання та підписання акту, державні службовці, які були присутні під час перевірки, залишили кабінет.
Як встановлено судом з матеріалів справи, а саме акту щодо проведення моніторингу ноутбуку ACER за інвентарним номером 101460011 з додатками, складеного ОСОБА_9 не підтверджено використання службової техніки Департаменту в особистих цілях.
Крім того відповідач зазначив, що ОСОБА_1 у свій вільний час о 13-24 викликала наряд поліції до Департаменту, який прибув до Департаменту приблизно о 14-00. Також представник відповідача, зазначила, що ОСОБА_1 вела себе зухвало та цинічно, надавала завідомо неправдиву інформацію, викривляла факти, які відбувались до обідньої перерви, звинувачувала працівників Департаменту щодо тимчасового привласнення її мобільного телефону, втручання в її сумку, наводила наклеп, що надійшло відображення у доповідних записках ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Крім того ОСОБА_1 наполягала на зустрічі та спілкуванні зі слідчим, внаслідок чого залишила робоче місце, незважаючи на зауваження начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_8 , щодо повідомлення керівника про свою відсутність на роботі, які залишила поза увагою. Відсутність ОСОБА_1 на службі більш трьох годин потягом робочого дня було зафіксовано актом, про що було повідомлено начальника відділу управління персоналом, який вона відмовилась підписати, про що складено акт. Крім того, 04.01.2019 р. ОСОБА_1 надала заяву разом із копією талону - повідомлення Краматорського відділу поліції від 03.01.2019 р. № 5 з поясненнями щодо відсутності на робочому місці 03.01.2019 р.
Єдиним документом, який надано ОСОБА_1 та який підтверджує відсутність позивача на робочому місці, є талон - повідомлення Краматорського ВП від 03.01.2019 р. (а.с. 5) В зв'язку з тим, що наданий документ не давав можливість встановити час перебування (зазначено лише дату) ОСОБА_1 в Краматорському ВП, що є суттєвим для вирішення питання щодо поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, Департаментом було зроблено запит до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Листом Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 10.01.2019 р. № 523/301/02-19 було повідомлено, що ОСОБА_1 03.01.2019 р. о 16-06 звернулась до Краматорського ВП та о 16-42 покинула адмінбудівлю Краматорського ВП. Жодного іншого документу, підтверджуючого поважність відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня, позивачем не було надано.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Департаментом від 09.01.2019 р. № 01-20/36/0/200-19 направлено запит до Краматорського ВПНП в Донецькій області, відповідно до якого просили надати інформацію стосовно перебування ОСОБА_1 у Краматорському ВПНП 03.01.2019 р. та з метою з'ясування обставин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці більше трьох годин, просили повідомити чи дійсно ОСОБА_1 залишила робоче місце на вимогу працівників поліції чи особистим бажанням. (а.с. 37)
Листом від 10.01.2019 р. № 523/301/02-19 Краматорський відділ поліції повідомив, що Громадянка ОСОБА_1 , згідно запису в Журналі обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, 03.01.2019 р. о 16.05 год. звернулась для написання заяви, а о 16.42 год. покинула адмінбудівлю Краматорського ВП. (а.с. 38)
Як вбачається з вищезазначених листів які були предметом розгляду комісії про розгляд скарги в порядку ст. 11 Закону України № 889, Департаментом були поставлені наступні питання до Краматорського ВП ГУНП, щодо перебування ОСОБА_1 у Краматорському ВПНП 03.01.2019 р., та повідомлення чи дійсно ОСОБА_1 залишила робоче місце на вимогу працівників поліції чи особистим бажанням. Суд зазначає, що Краматорським ВП ГУНП надана відповідь Департаменту лише стосовно часу перебування у відділі поліції. Щодо питання чи особисто звернулась ОСОБА_1 до відділу поліції чи на вимогу працівників поліції відповідь не надана.
Як зазначив позивач, в зв'язку з подіями які відбулися 03.10.2019 року під час знаходження її на робочому місці та виконання своїх посадових обов'язків, а саме групою державних службовців з Департаменту було проведено моніторинг робочого місця позивача за усним дорученням директора Департаменту під час обідньої перерви. Під час проведення вищезазначеного моніторингу були грубо порушені норми чинного законодавства України, а саме погроза життю та здоров'ю, тимчасово привласнення майна (телефону). Несанкціоноване втручання в комп'ютер, яким користувалась ОСОБА_1 , телефон, сумку, поводження з нею як з державним службовцем, зухвало та цинічно. Для припинення вищезазначених дій позивачу довелось викликати поліцію та на їх вимогу проїхати з ними до відділу поліції міста Краматорська. Після пережитого знущання та неповаги з боку деяких працівників Департаменту ОСОБА_1 стало зле і вона звернулась до швидкої медичної допомоги, де і перебувала до закінчення робочого часу.
У підтвердження вищезазначеного, позивачем до матеріалів справи надано талон - повідомлення № 5 про перебування 03.01.2018 р. у Краматорському відділі поліції.
Суд зазначає, що вищезазначені обставини також були зазначені в скарзі в порядку статті 11 Закону України «Про державну службу».
Також позивачем до позовної заяви надана відповідь Краматорського в ПГУНП № Б-зп/301/02-19 за запит ОСОБА_1 від 11.01.2019 р. в якій зазначено, що згідно Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, 03.01.2019 р. о 16.05 год. ОСОБА_1 звернулась для написання заяви, а о 16.42 год. покинула адмінбудівлю Краматорського ВП. Заява була зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Краматорського відділу поліції за № 361 від 03.01.2019 р. (а.с. 40)
Крім того позивачем додано до матеріалів справи витяг з карти виїзду швидкої медичної допомоги № 357/63 від 03.01.2019 р., з якої вбачається виклик швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 Академічна, 25 міський відділ, прийом виклику 16-16, прибуття на місце 16-30. (а.с. 42)
Також згідно доданої позивачем до матеріалів справи відповіді Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ від 29.01.2019 р. № 6-зі/41/3711/-1-2019 зазначено, що 03.01.2019 р. о 13 год. 24 хв. в єдиному обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події зареєстроване звернення ОСОБА_12 на лінію «102» за № 361 про конфлікт із керівником Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_13 . за адресою АДРЕСА_2 . О 13 год. 28 хв. для реагування на звернення був направлений екіпаж патрульної поліції, о 13 год. 49 хв. екіпаж прибув на адресу виклику. В ході розгляду обставин звернення ОСОБА_1 було запрошено до Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області для написання заяви щодо подальшого встановлення обставин подій про, що екіпажем патрульної поліції о 14 год. 48 хв. складений відповідний електронний рапорт за результатами відпрацювання завдання.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд виходить з наступного, позивач звернувся до директора Департаменту зі скаргою в порядку ст. 11 Закону України, в якій зазначив, що були погрози життю та здоров'ю, тимчасове привласнення майна, несанкціоноване втручання в ком'ютер, телефон, сумку, поводження з державним службовцем зухвало та цинічно та зазначено про поважність причин відсутності на робочому місці (зазначено про відвідування відділу поліції для припинення дій стосовно ОСОБА_1 з наданням копії талону - виклику та про звернення до швидкої допомоги). Позивач просила створити комісію, визначила свого представника та просила повідомити пор результати.
Суд зазначає, що директором Департаменту відповідно до вимог ч. 2. ст. 11 Закону № 889 створено комісію, та на підставі висновку комісії в строк передбачений ч. 3 ст. 11 Закону № 889 надано відповідь.
Позивач зазначає, що діями комісії були порушені її права в частині ознайомлення її з наказом про створення комісії, комісією не запропоновано скаржнику надати додаткові пояснення та докази, щодо зазначених фактів у скарзі. Крім того позивач зазначила що обраний нею представник не повідомив її про перебіг розгляду скарги, результати її розгляду та не запропонував надати додаткові пояснення та докази.
Суд звертає увагу, що статтею 11 Закону України «Про державну службу» передбачено звернення державного службовця зі скаргою, також визначено вимоги щодо утворення комісії з розгляду скарги та визначений строк для надання відповіді, з урахуванням того, що відповідь керівник повинен надати не пізніше 20 днів з дня надходження скарги, перевірка повинна бути проведена в строк не перевищуючи 20 днів. Порядок проведення перевірки фактів у скарзі не визначено. Також суд зазначає, що даною нормою не передбачено ознайомлення скаржника з наказом про утворення комісії та надання висновку саме комісією, обґрунтовану письмову відповідь (рішення) на скаргу не пізніше 20 днів надає керівник державної служби. З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги в частині визнання дій членів комісії протиправними та незаконними є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо визнання висновку комісії протиправним та скасування його суд зазначає наступне.
Згідно висновку від 18.01.2019 р. комісії для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів, зазначено наступне.
Вивчивши доповідні записки державних службовців, комісія дійшла висновку, що викладені у скарзі факти щодо грубого порушення норм чинного законодавства України, погрози життю та здоров'ю, тимчасового привласнення майна (телефон), несанкціонованого втручання в комп'ютер, телефон, сумку, зухвалого та цинічного поводження по відношенню до ОСОБА_1 не підтверджено.
Згідно з відповіді Краматорського відділу поліції на лист Департаменту від 09.01.2019 р. № 01-20/36/0/200-19 громадянка ОСОБА_1 , 03.01.2019 р. о 16 год. 05 хв. звернулась до Краматорського відділу поліції для написання заяви а о 16 год. 42 хв. покинула адміністративну будівлю Краматорського відділу поліції, про що зроблено запис у Журналі обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Тобто, ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце у робочий час, так як до Краматорського відділу поліції ОСОБА_1 звернулась з власної ініціативи (без вимоги правоохоронних органів).
Документи щодо причини відсутності на робочому місці після 16 год. 42 хв., а саме підтвердження звернення ОСОБА_1 до швидкої допомоги та часу знаходження там, директору Департаменту не надавались.
Комісія дійшла висновку, що факти, які викладені у скарзі ОСОБА_1 від 03.01.2019 р. не підтвердилися.
Суд зазначає, що комісією під час перевірки фактів зазначених в скарзі не було встановлено в повному обсязі усі обставини та досліджені докази. Комісіє не було встановлено питання, чи самовільного позивач покинула робоче місце чи за пропозицією правоохоронних органів. У відповіді Краматорського відділу поліції на лист Департаменту від 09.01.2019 р. № 01-20/36/0/200-19 на запит Департаменту на яку є посилання у висновку комісії, не надано відповідь стосовно того, чи особисто звернулась ОСОБА_1 до відділу поліції чи на вимогу працівників поліції, зазначено лише час звернення.
Позивач у сказі зазначала про звернення до швидкої медичної допомоги після відвідування відділу поліції, але комісією не було встановлено, чи зверталася ОСОБА_1 для надання швидкої медичної допомоги.
Відповідач зазначив, що у комісії та Департаменту були відсутні законні підстави для звернення до станції швидкої медичної допомоги м. Краматорська, оскільки відповідно до Рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 інформація про стан здоров'я є конфіденційною і може бути поширена тільки за згодою особи, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Суд зазначає, що у комісії не було необхідності звертатися за інформацією про стан здоров'я позивача, комісія повинна була встановити чи дійсно 03.01.2019 р. ОСОБА_1 зверталась про надання швидкої медичної допомоги після того як покинула своє робоче місце о 14 год. 30 хв. Крім того позивач повідомила Департамент про звернення за швидкою медичною допомогою у скарзі від 03.01.2019 року в порядку ст. 11 Закону України № 889 та заяві на ім'я директора Департаменту від 04.01.2018 р. № 2/291-19. Зазначений факт не було перевірено комісією.
Щодо факту погрози життю та здоров'ю ОСОБА_1 , тимчасового привласнення майна, втручання в комп'ютер, телефон, сумку, зухвале та цинічне поводження, встановлюються за результатами кримінального провадження.
Позивач в скарзі повідомила, про звернення до правоохоронних органів, щодо вищезазначених фактів.
Комісією висновок щодо не підтвердження вищезазначених фактів зроблено лише на підставі доповідних записок державних службовців Департаменту Пожарського Д. ОСОБА_14 ., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Комісією не встановлювалося чи було відкрите кримінальне провадження по факту погрози життю та здоров'ю ОСОБА_1 , тимчасового привласнення майна, втручання в комп'ютер, телефон, сумку.
З урахуванням вищенаведених обставин суд зазначає, що комісією для перевірки викладених фактів у скарзі ОСОБА_1 від 03.01.2019 р. в порядку ст. 11 Закону України № 889 не були перевірені усі викладені факти та не встановлені всі обставини. Висновок комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 складений необґрунтовано без встановлення усіх обставин, що мали значення для його прийняття, в зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання письмової відповіді (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправною та скасування, суд зазначає, що достатнім та належним способом захисту позивача є скасування даної відповіді (рішення) оскільки зазначена відповідь (рішення) ґрунтується на висновку комісії від 18.01.2019 р. який є протиправний та підлягає скасуванню.
Щодо наданої до матеріалів справи копії довідки Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби Донецької та Луганської областях від 22.04.2019 р. № 12/19, Департаментом соціального захисту населення, як доказ який має суттєве значення для вирішення справи по суті, суд її не приймає з огляду на наступне. Дана довідка складена за результатами позапланової безвиїзної перевірки Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації щодо розгляду фактів, викладених у скаргах ОСОБА_1 від 13.02.2019 р. та 24.02.2019 р. Скарги на підставі яких проведена перевірка та складена дана довідка не є предметом розгляду даної справи, не надані суду для встановлення їх змісту. Крім того позивач у судовому засіданні зазначило, що дані скарги були додатками до скарги від 08.02.2019 р. за результатами розгляду якої було відмовлено у її розгляді листом Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби Донецької та Луганської областях від 14.02.2019 р. № 12-35/292-1. (а.с. 15-22)
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання письмової відповіді (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправним та скасування його, визнання висновку комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів протиправним та скасування його, визнання дії членів комісії, утвореної відповідно до наказу директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 17 січня 2019 року № 02-09/7/203-19 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання письмової відповіді (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19 протиправним та скасування його, визнання висновку комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів протиправним та скасування його, визнання дії членів комісії, утвореної відповідно до наказу директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 17 січня 2019 року № 02-09/7/203-19 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок комісії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 18.01.2019 року для перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 фактів.
Скасувати письмову відповідь (рішення) директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А. від 23.01.2019 року № 01-21/441/0/201-19.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 06 травня 2019 року в присутності позивача та представника відповідача.
Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Олішевська В.В.