Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 травня 2019 р. Справа№235/2047/19
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
секретар судового засідання Галустян Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що постановою старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 січня 2019 року було відкрито виконавче провадження ВП №58161628 за виконавчим листом, що виданий 16 січня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі №200/11068/18-а про зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області включити ОСОБА_1 до розрахунку загальної суми грошової допомоги за заявою від 03 вересня 2018 року.
Постановою старшого державного виконавця від 19 лютого 2019 року з боржника - Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області стягнуто виконавчий збір у розмірі 16692 грн.
Між тим судове рішення, на виконання якого видано виконавчий лист, позивачем було виконано повністю в добровільному порядку ще до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Тому позивач вважав, що підстави для прийняття оскаржуваної постанови були відсутні.
У зв'язку з наведеним з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови від 19 лютого 2019 року ВП №58161628 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням, що відкрито на підставі виконавчого листа №200/11068/18-а, який виданий Донецьким окружним адміністративним судом 16 січня 2019 року;
- скасувати постанову Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19 лютого 2019 року ВП №58161628 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням, що відкрито на підставі виконавчого листа №200/11068/18-а, який виданий Донецьким окружним адміністративним судом 16 січня 2019 року, про зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області включити ОСОБА_1 до розрахунку загальної суми грошової допомоги за заявою від 03 вересня 2018 року.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач як боржник у виконавчому провадженні 25 січня 2019 року отримав постанову від 22 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №58161628, а 24 січня 2019 року виконав вказану постанову шляхом прийняття розпорядження про призначення допомоги ОСОБА_1 та включення її до розрахунку загальної суми грошової допомоги за її заявою від 03 вересня 2018 року. Вважав, що виконання судового рішення та виданого на його виконання виконавчого листа відбулося в примусовому порядку, тому з боржника підлягав стягненню виконавчий збір. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представники учасників справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №58161628 за виконавчим листом, що виданий 16 січня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі №200/11068/18-а, яким зобов'язано Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області включити ОСОБА_1 до розрахунку загальної суми грошової допомоги за її заявою від 03 вересня 2018 року.
У постанові також зазначено про стягнення з позивача виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 16692 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 275 грн.
Вказану постанову позивачем отримано 24 січня 2019 року.
В той же день листом від 24 січня 2019 року № 01-4-0265 позивач як боржник у виконавчому провадженні письмово повідомив орган державної виконавчої служби про те, судове рішення ним виконано у добровільному порядку ще до отримання вказаної постанови, а саме відповідно до розпорядження про призначення допомоги від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 включено до розрахунку загальної суми грошової допомоги за її заявою від 03 вересня 2018 року.
До вказаного листа додано розпорядження Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про призначення допомоги від 23 січня 2019 року, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України» від 01 жовтня 2014 року № 505 ОСОБА_1 призначено допомогу з 16 вересня 2018 року по 15 березня 2019 року щомісячно у сумі 1884 грн.
Вказаний лист відповідачем отриманий 31 січня 2019 року.
Постановою старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19 лютого 2019 року «Про стягнення виконавчого збору» з боржника - Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області стягнуто виконавчий збір у розмірі 16692 грн.
Копію постанови направлено боржнику та отримано ним 13 березня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 26 цього виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема судового наказу, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з ч. 3 ст. 40 цього Закону, яка визначає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених, зокрема пунктом 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону) частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, відповідно до наведених положень законодавства підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем не будь-яких дій, пов'язаних з організацією виконавчого провадження, а виключно фактичних дій примусового характеру щодо виконання виконавчого документу.
Тобто, обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є сукупність: 1) фактичного виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № 910/1587/13, де Суд також зазначив, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення на виконання якого видано виконавчий лист, позивачем було виконано повністю в добровільному порядку ще до отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено державного виконавця.
Відповідно після відкриття виконавчого провадження заходи примусового виконання рішення державним виконавцем не вживалися, примусові дії відповідно до судового рішення не вчинялися.
Вказані обставини свідчать про неправомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.
З огляду на наведене така постанова підлягає скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вказаний спосіб захисту порушеного права (скасування постанови) є таким, що фактично поглинає та задовольняє позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в цій частині, оскільки в спірних правовідносинах саме постанова суб'єкта владних повноважень (а не дії) створює правові наслідки.
Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, 22, код ЄДРППОУ 25953161) до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. С.Бовкуна, 7, код ЄДРПОУ 34941051) про визнання неправомірними дій та скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19 лютого 2019 року «Про стягнення виконавчого збору», що прийнята у виконавчому провадженні ВП №58161628.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Логойда Т. В.