Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
16 травня 2019 р. Справа №200/6298/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши заяву позивача Фізичної особи-підприємця Бєлінського ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білозерської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
14 травня 2019 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Білозерської міської ради (код ЄДРПОУ 36297559, місцезнаходження: Донецька область, м.Добропілля, вул. Гірнича, буд. 4) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.04.2019 року №7/57 -8 «Про визнання тимчасової споруди ОСОБА_2 самовільно розміщеною».
14 травня 2019 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , через відділ діловодства та документообігу надав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення від 25.04.2019 року №7/57 -8 «Про визнання тимчасової споруди ОСОБА_2 самовільно розміщеною». В обґрунтування зазначив, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду при задоволенні позовних вимог буде фактично неможливо, оскільки пунктом 2 вказаного рішення вирішено демонтувати тимчасову споруду. Таким чином, поновлення прав позивача та їх ефективний захист в разу демонтажу вказаної споруди вже буде неможливим. Також зазначає, що очевидними є ознаки протиправності рішення та порушення прав та законних інтересів позивача.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Судом встановлено, що рішенням Білозерської міської ради від 25.04.2019 року №7/57 -8 «Про визнання тимчасової споруди ОСОБА_2 самовільно розміщеною» вирішено прийняти заходи щодо демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди ФОП ОСОБА_2 , яка розташована в АДРЕСА_2 .
З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що доводи позивача, викладені в заяві про забезпечення позову стосовно очевидності ознак протиправності рішення є необґрунтованими, оскільки висновки суду щодо протиправності рішення суд може встановити при розгляді справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення по суті, оскільки невжиття зазначених засобів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 151, 152, 154, 156, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Заяву позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білозерської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Зупинити дію рішення Білозерської міської ради від 25.04.2019 року №7/57 -8 «Про визнання тимчасової споруди ОСОБА_2 самовільно розміщеною» до прийняття рішення по справі.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Мозговая Н.А.