Рішення від 16.05.2019 по справі 160/3397/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року Справа № 160/3397/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адмністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив: визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної Фіскальної Служби України (код ЄДРПОУ 39292197) № 720/л/99-99-13-02-03-14/ІПК від 25.02.2019 р., надану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зобов'язавши Державну Фіскальну Службу України (код ЄДРПОУ 39292197) надати нову індивідуальну податкову консультацію, в якій визнати ту обставину, що ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3-ї групи єдиного податку за основними видами діяльності КВЕД 68.31, а відповідно і сплачувати Єдиний соціальний внесок лише як фізична особа-підприємець.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 11.08.2015 року зареєстрований, як фізична особа - підприємць та перебуває на обліку у ДПІ Соборного району м. Дніпра платник єдиного податку. 05 липня 2017 року він отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, на підставі цього ДПІ у Соборному районі взяла позивача на облік і як адвоката, про що 06.11.2017 р. були надані відповідні довідка та повідомлення. В результаті подвійного обліку виникла плутанина зі сплатою єдиного соціального внеску у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача про надання письмової податкової консультації у відповідності до вимог ст. 52 ПК України. У вказаному звернені були поставлені наступні питання: 1) керуючись якими нормативними актами ДПІ у Соборному районі м. Дніпра прийняла рішення про взяття мене на облік, як самозайняту особу - адвоката, при тому, що я вже був зареєстрований як фізична особа-підприємець з КВЕД 69.10 та 70.22? Звернувши увагу, що сама ДПІ у Соборному районі м. Дніпра відповіді на це запитання не надала. 2)Чи повинен я сплачувати ЄСВ і як фізична особа-підприємець, і як самозайнята особа - адвокат? Якщо так, то на підставі яких нормативно-правових актів? 3) Які необхідно здійснити дії для скасування рішення про взяття мене на облік як самозайняту особу - адвоката? 4) Вказану інформацію просив надати на руки, або направити за адресою: АДРЕСА_1 . ДФС України 25.02.2019 року надала позивачу податкову консультацію № 720/л/99-99-13-02-03-14/ІПК, в якій пояснила, що подвійне оподаткування у вигляді подвійної сплати ЄСВ одним суб'єктом підприємницької діяльності з одним джерелом доходу відповідає закону, однак якому, позивачу не зрозуміло.

З огляду на вищенаведені обставини та діюче законодавство України позивач вважає таку індивідуальну податкову консультацію такою, що не відповідає основним засадам податкового законодавства України та принципам правової визначеності, як складової принципу верховенства права, а отже такою, що є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у справі до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

10 травня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що податкова консультація № від 25.02.2019 року надана ОСОБА_1 в строки та у порядку надання податкових. Вважають, що ФОП, у тому числі - платник ЄП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе та сплачують єдиний внесок у розмірі 22% бази нарахування, визначеної ст. 7 Закону № 2464, як ФОП (залежно від обраної системи оподаткування) та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в термін встановлений абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 для зазначених категорій платників. Крім того, зазначили, що позивач вже звертався із вказаним питанням до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та надана відповідь була оскаржена позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за результатом розгляду справи у позові про визнання ОСОБА_1 податкової консультації протиправною відмовлено.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив питання про розгляд справи в порядку письмового провадження вирішити на розсуд суду.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, суд приходить до висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) як фізична особа-підприємець з 11.08.2015 року та перебуває на обліку у ДПІ Соборного району м. Дніпра, на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку 3 группи, та єдиного внеску (а.с. 17, 23).

Позивач є платником єдиного податку за ставкою 4 у відсотках до доходу (третя група) за кількома видами діяльності, (код 69.10, 70.22).

З 06.11.2017 року ДПІ у Соборномі районі м. Дніпра взято позивача на облік як платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, а саме: як фізичну особу, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвоката) (а.с. 27).

01.02.2019 року позивачем звернулась до керівника ГУ ДФС в Дніпропетровській області про надання індивідуальної податкової консультації, в якій я просив повідомити:

- керуючись якими нормативними актами ДПІ у Соборному районі м. Дніпра прийняла рішення про взяття мене на облік, як самозайняту особу - адвоката, при тому, що я вже був зареєстрований як фізична особа-підприємець з КВЕД 69.10 та 70.22?

- чи повинен я сплачувати ЄСВ і як фізична особа-підприємець, і як самозайнята особа - адвокат? Якщо так, то на підставі яких нормативно-правових актів?

- які необхідно здійснити дії для скасування рішення про взяття мене на облік як самозайняту особу - адвоката?

- вказану інформацію просив надати на руки або направити за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане звернення ГУ ДФС у Дніпропетровській області перенаправило на Державну Фіскальну Службу України.

Державна фіскальна служба України 25.02.2019 року надала податкову консультацію № 720/л/99-99-13-02-03-14/ІПК, в якій повідомила наступне:

«ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за ази свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взятої на облік згідно із ст. 65 Кодексу.

Згідно зі ст. 65 Кодексу, ст. 5 Закону № 2464, Порядку обліку платників і її:- І внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого НІ:-:_ Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588, для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП, заяву за формою № 1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Одночасно слід зазначити, що згідно зі ст. 5 Закону № 2464 обов'язки платника єдиного внеску виникають у осіб, зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 з початку провадження відповідної діяльності.

Отже, обов'язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо йому видано свідоцтво про право на заняттю адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Відповідно до абзацу четвертого п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588 якщо фізичні особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Взяття на облік здійснюється у день отримання контролюючим органом заяви за формою № 5-ОПП, про що фізичній особі надсилається (видається) довідка про взяти на облік за формою № 34-ОПП.

Одночасно слід зазначити, що згідно зі ст. 5 Закону № 2464 обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. Закону № 2464 з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохії від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

Зауважуємо, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у зазначених осіб з початку провадження відповідної діяльності.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрав чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (у редакції Закону України

від 06.12.2016 № 1774-УІІІ), у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2017 Законом № 2464 обов'язок визначення бази нарахувань єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Водночас, платниками єдиного внеску, відповідно до и. 4 частини першої ст. 4 Закону є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систем) оподаткування.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, з 01.01.2017 платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на те, що він одночасно є платником єдиного внеску фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.п. 2 п. 11.18 Порядку № 1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2464, розд. V Порядку № 1162, згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність знімаються з обліку за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Враховуючи викладене фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою 7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України запису про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п.4 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Пунктом 10 розділу III Порядку № 435 визначено, що у разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність такі особи зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Термін сплати зобов'язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційна», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок слід сплатити до дати подання Звіту включно.»

Не погоджуючись з наданою податковою консультацією, позивач звернувся до суду про її скасування, що і стало предметом спору у цій справі.

Вирішуючи спір по суті суд, беручи до уваги наведене вище, виходить з наступного.

Згідно п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України до функцій контролюючого органу віднесено надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.1721 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

В даному випадку законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України № 2464, зокрема відповідно до частини 3 статті 5 Закону України № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженогонаказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014 року.

Треба зауважити, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особи-підприємець згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», до нього не можуть застосовуватись положення ч.3 ст.5 Закону України № 2464. Зазначені висновки підтверджуються також положеннями п.2 ч.1 ст.7 Закону України № 2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не

Як вбачається з матеріалів справи позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката).

Податковий кодекс України передбачає обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов'язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Разом з тим, п.3 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

обов'язок контролюючого органу передбачено п.п. 65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, із системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

До того ж, слід зауважити, що Законом №2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Крім того, суд зауважую, що питання сплати ЄСВ регулюється не тільки Законом №2464, але і нормами Податкового кодексу України, які є взаємопов'язані та повинні досліджуватися в сукупності.

Слід зауважити, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права, 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у неї не виникає обов'язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

За таких обставин справи, адвокат, який перебуває на податковому обліку, як фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізичні особи - підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3-й групі єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності.

Крім того, суд зауважує, що надана відповідачем оскаржувана податкова консультація суперечить змісту податкового законодавства, оскільки не містить остаточних та чітких висновків, а також дає привід для подвійного тлумачення зазначених в тексті консультації правових норм.

Посилання відповідача на те, що позивач вже оскаржував надану ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідь від 22.08.2018 року № 51071/10/04-36-08-01-14 з тих самих обставин до Дніпропетровського окружного адмністративного суду, яким у позові було відмовлено, суд не приймає до уваги, оскільки на момент розгляду справи рішення суду у справі № 160/490/19 не набрало законної сили, та предметом розгляду була відповідь від 22.08.2018 року № 51071/10/04-36-08-01-14 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а не податкова консультація ДФС України від 25.02.2019 року.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що індивідуальна податкова консультація ДФС України суперечить податковому законодавству, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що відповідно до абз.2 п. 53.2 ст. 53 ПК України, скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд не вбачає повторності вчинення протиправних дій одним й тим саме органом державної влади або допущення бездіяльності при наданні позивачу оспорюваної в даній справі ПІК, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог шляхом надання відповідачем індивідуальну податкову консультацію, в якій визнати ту обставину, що ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3-ї групи єдиного податку за основними видами діяльності КВЕД 68.31, а відповідно і сплачувати Єдиний соціальний внесок лише як фізична особа-підприємець, враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача такого виду діяльності з КВЕД 68.31.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України

У той же час, вимога позивача про відшкодування витрат пов'язаних з поштовим відправленням звернення про надання податкової консультації, не підлягає задоволенню, оскільки не відносить до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної Фіскальної Служби України № 720/л/99-99-13-02-03-14/ІПК від 25.02.2019 року, надану ОСОБА_1 , зобов'язавши Державну Фіскальну Службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 16 травня 2019 року.

Суддя А.О. Коренев

Попередній документ
81756286
Наступний документ
81756288
Інформація про рішення:
№ рішення: 81756287
№ справи: 160/3397/19
Дата рішення: 16.05.2019
Дата публікації: 17.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю