13 травня 2019 року Справа № 160/2281/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В.
за участі:
представник позивача представник відповідача представник третьої особи Рудницька Ю.О. Вістяка О.М. Кропова Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Дніпро заяву про залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (вул. Шевченка, 2, м. Дніпро, 49000) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 11, м. Київ, 01220), третя особа на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості (вул. Хрещатик, буд. 30, м. Київ, 01601), третя особа на стороні позивача Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення збитків в частині позовних вимог, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 160/2281/19 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 11, м. Київ, 01220), третя особа на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості (вул. Хрещатик, буд. 30, м. Київ, 01601), третя особа на стороні позивача Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601), про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.
22.04.2019 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в частині стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди у розмірі 857 220 785, 57 грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду даної справи є, в тому числі, стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди, а саме, недоотриманої тарифної виручки для оплати вартості газу, використаного на виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати, а також на власні потреби за період з 2014 року по 2017 рік. Тобто, представник відповідача вважає, що за результатами діяльності у 2014 - 2017 роках позивач вже був обізнаний про отримання збитків. Проте, позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” датований 12 березня 2019 року, майже через 4 роки щодо суми за 2014 рік, через 3 роки щодо суми за 2015 рік, через 2 роки щодо суми за 2016 рік та майже через рік щодо суми за 2017 рік. При цьому, представник відповідача зауважує, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів чи обставин, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим.
В судовому засіданні 13.05.2019 року представник відповідача та третьої особи підтримали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди у розмірі 857 220 785, 57 грн., а представник позивача заперечував щодо його задоволення.
Представник позивача в відповіді на відзив зазначив, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” оскаржує не діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зі встановлення первісних тарифів, які діяли протягом 2014 - 2017 років, а оскаржує бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у невстановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» відповідно до заяв від 27 грудня 2018 року № Dp05.2-Сл-20230-1218 та від 22 лютого 2019 року № 49005.2-Сл-2866-0219, як наслідок, спричинення Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” шкоди. Вказав, що про наявність шкоди, яка Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз" спричинено на підставі судових рішень Господарського суду Дніпропетровської області, по справам № 904/4470/16 та 904/1209/18 стало відомо лише в 2018 та 2019 роках. Таким чином, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” не допущено порушення встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Суд, дослідивши клопотання та заслухавши думку представників сторін, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до вищенаведених норм встановлено, що вимога про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України майнової шкоди у розмірі 857 220 785, 57 грн., що завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є пов'язаною з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у не встановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” відповідно до заяв від 27 грудня 2018 року № Dp05.2-Сл-20230-1218 та від 22 лютого 2019 року № 49005.2-Сл-2866-0219 та підлягає розгляду в адміністративному судочинстві, оскільки були заявлені в одному провадженні. Отже, враховуючи те, що вищевказані позовні вимоги розглядаються в одному провадженні та те, що позивачем звертаючись до суду на підставі заяв від 27 грудня 2018 року та заявою від 22 лютого 2019 року не допущено порушення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” в частині стягнення з Державного бюджету України 857 220 785, 57 грн. майнової шкоди.
Керуючись ст.ст.240,241-246,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (вул. Шевченка, 2, м. Дніпро, 49000) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 11, м. Київ, 01220), третя особа на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості (вул. Хрещатик, буд. 30, м. Київ, 01601), третя особа на стороні позивача Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення збитків в частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст ухвали суду складено 15 травня 2019 року.
Суддя В.В. Горбалінський