13 травня 2019 року Справа № 215/4721/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до лікаря Комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР Боронило Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та притягнення до відповідальності,-
10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до лікаря Комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР ОСОБА_2 Олександровича з позовними вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльність лікаря комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР, ОСОБА_3 , яка виявилася в непідкоренні конституційним принципам і не забезпеченні гарантій ст. 3, ч. 2 ст. 28, ст.ст.34, 49, 68 Конституції України;
- притягнення до адміністративної відповідальності згідно п.1 ч.1 ст. 20 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до лікаря Комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР Боронило Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та притягнення до відповідальності, передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2018 року у справі №215/4721/18(2-а/215/166/18).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2018 року у справі № 215/4721/18 (2-а/215/166/18) було повернуто позивачу.
18.03.2019 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 19.03.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до лікаря Комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР Боронило Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та притягнення до відповідальності, прийнято до провадження та позов залишено без руху, на підставі ст.ст.161, 171 КАС України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності; адміністративного позову (та її копії у відповідності до кількості учасників справи) оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача (або про її відсутність) у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача) у відповідності до вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана ухвала суду від 19.03.2019 року була отримана позивачем, особисто, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Вказана ухвала суду від 19.03.2019 року позивачем не оскаржувалася, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
10.05.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2019 року позивачем було надано до суду заяву про відкриття провадження по справі № 215/4721/18 після усунення недоліків разом із заявою про витребування доказів.
В обґрунтування заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків позивач зазначає про таке:
- щодо копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності - останній надасть в судовому засіданні на вимогу суду;
- щодо електронної адреси - зазначив про те, що остання у нього відсутня;
- щодо доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги останній зазначив про те, що бездіяльність відповідача полягає у тому, що у нього відсутні нормативно-правові акти, які складаються за підсумком розгляду звернення і відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративний справа про протиправність бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача, який свідомо нічого не робить. Докази направлення запиту надасть відповідач.
Дослідивши подану позивачем заяву, а також докази, долучені до неї, суд дійшов висновку, що позивачем вимоги ухвали суду від 19.03.2019 року не виконано, а саме: позивачем не було надано доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, позивач не надав до суду на виконання вимог ухвали від 19.03.2019 року копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача) у відповідності до вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
За приписами ч.2 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Отже, законодавцем встановлено імперативну норму щодо подання позивачем або його представником доказів разом з позовною заявою.
Необґрунтоване звільнення позивача від виконання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших учасників судового процесу, що є неприпустимим.
Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №14.
Вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.03.2018 року, не є обмеженням права позивача на звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, а є законними вимогами суду щодо приведення позовної заяви у відповідність до імперативних норм Кодексу адміністративного судочинства України з метою відкриття провадження у справі.
Частина 9 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік підстав, наявність яких надає позивачу право не надсилати докази іншим учасникам справи, зокрема, це наявність цих доказів у відповідного учасника справи.
Крім того, ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, як вбачається із доданої заяви позивачем на усунення недоліків останнім не було додано суду копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (не надано копій документів, які додаються до позову для відповідача) в порушення вимог ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що станом на 13.05.2019 року позивач вимоги ухвали суду від 19.03.2019 року не виконав, недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали до суду не звернувся.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з не виконанням вимог ухвали суду у встановлений судом строк та з врахуванням відсутності таких доказів станом на 13.05.2019 року адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 94, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до лікаря Комунального закладу Криворізька міська лікарня №7 ДОР Боронило Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та притягнення до відповідальності - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: лікар комунального закладу Криворізька міська лікарня № 7 ДОР Боронило Олександр Олександрович (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Маршака, 1а, код ЄДРПОУ 01985995).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков