про відмову в задоволенні заяви про перегляд
судового рішення за нововиявленими обставинами
15 травня 2019 року ЛуцькСправа № 803/954/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника відповідача Кузьмича О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
02.05.2019 року за вх. №7319/19 ОСОБА_1 подав до суду заву про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 803/954/18 у зв'язку з нововиявленими обставинами. Заявник просив переглянути вказане рішення суду та скасувати його, винести нове рішення, яким задовольнити даний позов, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області негайно провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням проведених виплат.
Підставою для звернення до суду із цією заявою позивач вказав постановлення Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Заявник вказує на те, що зазначене рішення Конституційного Суду України повністю підтверджує його правову позицію та аргументи, наведені у позовній заяві.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами призначено у судове засідання на 11:30 15 травня 2019 року.
Одночасно із даною заявою заявник подав заяву від 02.05.2019 року про заміну відповідача у цій справі - Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року про відмову у задоволення заяви про заміну сторони у справі відмолено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача його правонаступником у цій справі.
В судове засідання заявник - ОСОБА_1 не прибув, однак подав до суду клопотання від 15.05.2019 року, в якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності; заяву та позовні вимоги підтримав у повному обсязі, які просив задовольнити.
Представник відповідача - Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в судовому засіданні вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не визнав, оскільки відсутні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заслухавши думку представника відповідача, та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 803/954/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 20 вересня 2018 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №803/954/18 - залишив без змін.
02 травня 2019 року за вх. №7319/19 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 803/954/18 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати зазначене рішення та винести нове рішення, яким задовольнити даний позов, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області негайно провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням проведених виплат.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в цій справі, відповідач вважає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Надаючи правову оцінку обгрунтовності вищевказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд враховує наступне.
За приписами частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
На думку суду, наведена у заяві підстава для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 803/954/18 не є нововиявленою обставиною в розумінні частини другої статті 361 КАС України.
В той же час, підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (п.1 ч.5 ст.361 КАС України).
Рішенням Конституційного суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року слідує, що відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особа має відповідати наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд погодився з твердженням відповідача, що згідно наданих ОСОБА_1 документів не вбачається настання інвалідності під час проходження дійсної строкової служби, а відтак дія норми частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на нього не поширюється.
Приймаючи рішення у справі, суд виходив виключно з положень частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13 липня 2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 слідує, що словосполучення „дійсної строкової”, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25 квітня 2019 року.
З вищенаведеного слідує, що словосполучення „дійсної строкової”, яке містилося в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, втратило чинність з 25 квітня 2019 року.
Відтак, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі №803/954/18 словосполучення „дійсної строкової”, що містилося в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, не було визнано неконституційним та підлягало застосуванню відповідачем.
За змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.
Оскільки дія словосполучення „дійсної строкової”, яке містилося в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, втратила чинність з 25 квітня 2019 року, тому рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а.
За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду (ч.4 ст.368 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини, а саме наявність рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при вирішенні спору, а тому підстави для задоволення заяви та скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі №803/954/18 відсутні.
Керуючись статтями 248, 361, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в адміністративній справі №803/954/18 за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в адміністративній справі №803/954/18 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Повний текст ухвали буде складено 16 травня 2019 року.
Суддя В.Д. Ковальчук