м. Вінниця
16 травня 2019 р. Справа № 120/876/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 було встановлено порушення вимоги постанови КМУ від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
За результатами перевірки складено акт від 20.02.2018 №039/02/32/14/2663417910, на підставі якого Головне управління ДФС у Вінницькій області прийняло рішення №039/02/32/14/2663417910 від 28.02.2018 про застосування фінансових санкцій, яким до відповідача відповідно до абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від розміру мінімальних роздрібних цін на такі напої.
Вказане рішення у встановленому порядку не оскаржене та не скасоване. Відповідач фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з фінансових санкцій у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження для написання відзиву, з поясненнями по суті заявлених позовних вимог та доданням підтверджуючих документів.
Проте, відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходив.
Ухвалу суду від 19.03.2019 направлено за адресою місця реєстрації, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення, з відміткою поштового відділення зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до частини четвертої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
В силу частини 4 статті 124 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Вінницькій області 19.02.2018 на підставі направлень на перевірку №326, №327 від 15.02.2018 було проведено фактичну перевірку магазину "Ольга", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства під час проведення діяльності пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Під час проведення перевірки у даному торговому закладі встановлено факт продажу алкогольних напоїв за ціною нижче ніж визначено Постановою КМУ №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме: 11.09.2017 здійснено продаж вина ігристого білого напівсолодкого 0,75 л. "Шабо" по ціні 74,25 грн., що нижче за мінімальну роздрібну ціну - 79,19 грн.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 20.02.2018 №039/02/32/14/2663417910, у висновку якого зазначено порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від розміру мінімальних роздрібних цін на такі напої (а.с. 15-16).
На підставі акту перевірки, начальником Головного управління ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №039/02/32/14/2663417910 від 28.02.2018 про застосування фінансових санкцій, згідно якого до відповідача у відповідності до абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (а.с. 14).
Копія вищевказаного рішення із супровідним листом про роз'яснення порядку його оскарження, порядку та строків сплати фінансових санкцій направлені ФОП ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією, та вручені адресату, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
Так, дана податкова заборгованість підтверджується обліковою карткою платника податків, податковою вимогою №17450-52 від 10.04.2018 та рішенням про застосування фінансових санкцій №039/02/32/14/2663417910 від 28.02.2018, довідкою про суму податкового боргу.
Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем ні в судовому ні в адміністративному порядку не оскаржувалось.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 вищевказаного Закону України до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Згідно із частиною четвертою статті 17 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Пунктами 10, 11 цього ж Порядку передбачено, що разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення боргу на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми "Ф" №17450-52 від 10.04.2018. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 10000,00 грн. не сплачено.
Таким чином, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №039/02/32/14/2663417910 від 28.02.2018 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України та у встановленому порядку не скасоване, відповідач добровільно фінансові санкції не сплатив, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) борг в сумі 10000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
Суддя Комар Павло Анатолійович