10 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/164/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Бега В.М.
розглянув матеріали справи
за позовом Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001
до відповідача Фізичної особи - підприємця Щурука Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1
про стягнення 66 114,20 грн
За участі представників:
Позивача: Молень І.Й. - уповноваженої (адвоката)
Відповідача: не прибув
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи:
Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", надалі - позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Щурука Олександра Миколайовича, надалі - відповідач, про стягнення 66 114,20 грн, з яких: 34 197,00 грн - неустойка, 31 917,20 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1267 від 17.12.2018, зокрема в частині непоставки товару в обумовлений Договором строк.
В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про закупівлю товару за державні кошти №1267 від 17.12.2018 та додатку №1 до нього, претензій за №04/2765 від 29.12.2018 та за №19/1116 від 14.02.2019 з доказами їх надіслання на адресу відповідача.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2019 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/164/19; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 14:00 год. 01.04.2019 та запропоновано сторонам у справі надати суду заяви по суті справи.
Ухвалами суду від 01.04.2019 та від 22.04.2019 розгляд справи по суті було відкладено на 14:00 год. 22.04.2019 та, відповідно, на 12:00 год. 10.05.2019 з викладених у них підстав.
В судове засідання 10.05.2019 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.
Відповідач в судове засідання 10.05.2019 не прибув, причин неприбуття не повідомив, запропонованих судом в ухвалах від 11.03.2019 та від 01.04.2019 документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. ч. 2-3 ст. 120 ГПК України).
Згідно з ч. 10 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України інформації, місцепрожаванням Фізичної особи - підприємця Щурука Олександра Миколайовича, є: АДРЕСА_2 (сформований судом витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ за №1005319550 від 10.05.2019 - в матеріалах справи). Дана адреса відповідача вказана і позивачем у позовній заяві.
Суд вважає за доцільне зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були надіслані судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України та, відповідно, вказану позивачем у позові.
Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Станом на день проведення даного судового засідання поштові повідомлення, згідно яких на адресу відповідача надсилались ухвали від 11.03.2019 та від 01.04.2019, повернуто на адресу суду органом поштового зв'язку із відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".
10.05.2019, враховуючи неповернення на адресу господарського суду повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення ухвали від 22.04.2019, судом було здійснено відстеження поштової кореспонденції на сайті Укрпошти "Пошук поштових відправлень" та встановлено, що відомості про вручення відповідачу вказаної поштової кореспонденції відсутні. Зокрема, згідно з наявною на вказаному сайті інформацією поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №4602508254681 (ухвала суду від 22.04.2019), направлене судом на адресу відповідача: вул. Монастирського, 44/26, м. Тернопіль, 46011, не вручене адресату під час доставки 25.04.2019 із зазначенням: "інші причини".
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
За приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".
Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі у відповідності до вимог чинного законодавства були внесені судом до Єдиного державного реєстру судових рішень та, відповідно, оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За даних обставин, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, встановлений приписами ст. 248 ГПК України строк розгляду справи по суті спливає, а приписами чинного процесуального законодавства можливість його продовження не передбачена, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 10.05.2019 доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:
17.12.2018 між Державним вищим навчальним закладому "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" як Покупцем, з однієї сторони, та Фізичною особою - підприємцем Щуруком Олександром Миколайовичем як Постачальником, з іншої сторони, було укладено Договір №1267 про закупівлю товару за державні кошти (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність Покупця товар, в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в Договорі, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його: найменування: Моноблок Artline Busines S41 v05 (S41v05), Клавіатура Frime FKBS-002 (FKBS-002 USB, Миша Frime FM-010 Black/Red USB (FM-010BR), згідно специфікацій до Договору. Загальна сума цього Договору складає 455 960,00 без ПДВ. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язався, зокрема: упакувати товар, забезпечити його схоронність при транспортуванні і передати його в стані обумовленому цим Договором; своєчасно та належним чином реагувати на запити і пропозиції Покупця; поставити товар, який повинен бути новим, тобто таким, що раніше не використовувався та його дата виробництва повинна бути не раніше 2017 року виготовлення; нести відповідальність за несвоєчасне та належне виконання взятих на себе зобов'язань в порядку, передбаченому даним Договором та чинним законодавством України. Покупець зобов'язується своєчасно, у встановленому порядку прийняти та оплатити в повному обсязі і належним чином наданий товар; відповідно до положень ст. 49 Бюджетного кодексу України своєчасно надати до державного казначейства доручення на здійснення платежу, прийнятого відповідно до умов цього Договору.
П. 3.2 Договору сторони встановили, що товар має бути поставлений до 20.12.2018. Належна поставка (передавання) товару фіксується відповідною накладною, яка передається бухгалтерії Покупця для оплати не пізніше 22-го числа поточного місяця (п. 3.7 Договору).
Відповідно до п. 3.11 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання товару по накладній - впродовж 30 календарних днів з дня його отримання.
Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Закінчення терміну дії даного Договору не звільняє Сторони від обов'язку повного та належного виконання ними своїх зобов'язань за Договором (п. п. 6.1, 6.2 Договору).
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 662, 663 ЦК України визначено обов'язок Продавця передати Покупцеві товар визначений договором купівлі-продажу та у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України визначено, що в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочини сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару та встановили обов'язок Постачальника (відповідача у справі) поставити останній у строк до 20.12.2018.
Однак, як стверджує позивач, вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній взятих на себе зобов'язань щодо поставки визначеного у Договорі товару та в обумовлений Договором строк не виконав.
П. 4.3 Договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів поставки товару, недопоставки товару в повному обсязі заявленому Покупцем Постачальник, сплачує неустойку у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримки; а за затримку понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Зважаючи на допущені відповідачем порушення щодо терміну поставки товару, 29.12.2018 позивач звернувся до ФОП Щурука О.М. з претензією за №04/2765 про сплату обумовленої Договором неустойки в розмірі 4 103,64 грн. Дана претензія надіслана позивачем на адресу відповідача 04.01.2019, проте повернута органом поштового зв'язку із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
15.02.2019 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію за №19/1116 від 14.02.2019, згідно якої, зважаючи на невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару до 20.12.2018, на підставі п. 4.3 Договору, просив в добровільному порядку сплатити неустойку в розмірі 25 533,76 грн та штраф в розмірі 31 917,20 грн. Однак, дана претензія була залишена відповідачем також без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
На підставі наведених вище положень чинного законодавства та умов укладеного правочину ( п. 4.3), зважаючи на встановлений умовами Договору термін поставки Товару - до 20.12.2018 та допущене відповідачем порушення вказаного строку, позивачем за період з 21.12.2018 по 05.03.2019 нараховано та заявлено до стягнення неустойку в сумі 34 197 грн та за затримку поставки Товару понад 30 днів - штраф у розмірі 31 917,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
Ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПКЕ України).
Відповідач в судові засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, доказів належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки позивачу Товару в обумовлений Договором строк не надав, як і не надав доказів добровільної сплати заявлених позивачем до стягнення сум штрафних санкцій.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум неустойки та штрафу, суд встановив, що вказані нарахування проведено вірно.
З огляду на зазначене, виходячи із наведених вище обставин справи та представлених доказів, позовні вимоги Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення з фізичної особи - підприємця Щурука Олександра Миколайовича 34 197 грн 00 коп. неустойки, 31 917 грн 20 коп. штрафу, нарахованих за невиконання зобов'язань за Договором про закупівлю товару за державні кошти № 1267 від 17.12.2018, на думку суду, є обґрунтованими, правомірними, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 123, ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн 00 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 12-14, 46, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Щурука Олександра Миколайовича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", вул. Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001 (п/р 35220266004491 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код 02010830) 34 197 грн 00 коп. неустойки, 31 917 грн 20 коп. штрафу, нарахованих за невиконання зобов'язань за Договором про закупівлю товару за державні кошти № 1267 від 17.12.2018 та 1 921 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.05.2019
Суддя І.М. Гирила