Справа № 524/595/19
Провадження 1-кп/524/177/19
15.05.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі колегії суддів : головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090004389 від 01.12.2018 року відносно вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,-
30.01.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090004389 від 01.12.2018 року відносно вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.
21.03.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 19.05.2019 року включно.
У зв'язку з тим , що по справі не допитані усі свідки, потерпілий , не досліджені письмові докази, а у обвинуваченого ОСОБА_7 19.05.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою .
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, яка вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілого, захисника ОСОБА_6 , який заперечує проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , просить суд обрати запобіжний захід обвинуваченому у вигляді домашнього арешту, оскільки відповідно до вимог ст. 194 КПК України підставою тримання особи під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення , але доказів цьому стороною обвинуваченому суду не наджано , також прокурором не були доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, просить застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 19.05.2019 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Суд при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку також бере до уваги, зокрема те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації). Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_7 віднесений відповідно до ст.12 КК України до особливо тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 3 ст.187 КК України санкцією від семи до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі, може з метою уникнення від покарання, переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, потерпілого. Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин , передбачений санкцією ч.3 ст.187 КК України, суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.
Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на шістдесят днів, а саме з 15.05.2019 року до 13.07.2019 року включно .
Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 15.05.2019 року по 13.07.2019 року включно .
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3