Справа № 364/430/19
Провадження № 2/364/189/19
15.05.2019 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участю секретаря Бондаренко Л. С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 12 квітня 2019 року звернувся до суду з названим позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до якої входять земельна ділянка площею 2,570 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради, Володарського району Київської області.
На даний час позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на спадкову земельну ділянку втрачено, тому відповідно дані підстави унеможливлюють оформлення спадщини у нотаріуса, тому позивач вимушений звернутися до суду.
Позивач просить суд визнати за ним право на право на зазначену спадкову земельну ділянку, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просив суд розглядати справу без його участі.
Відповідачі подали до суду заяви, в яких вказали, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечують та просили суд розглядати справу без їхньої участі.
Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5). За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 2,570 га згідно державного акту серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с.10). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до якої входить земельна ділянка площею 2,570 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради, Володарського району Київської області та належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внуком померлої ОСОБА_5 та спадкоємцем за заповітом (а.с.10). Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом першої черги.
Держаний нотаріус Дяченко Л.Є. надала до суду інформаційну довідку зі Спадкового реєстру з якої вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, не заводилась.
Позивач фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння та користування спадковим майном.
Оформити спадщину у нотаріуса позивач не зміг у зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на спадкову земельну ділянку було втрачено (а.с.14), тож приватним нотаріусом Бабак В.С. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно (а.с.9), тому позивач змушений звернутись до суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.
Керуючись ч. 5 ст. 3 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 року № 20/5), п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 200-206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на земельну ділянку площею 2,570 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради, Володарського району Київської області та належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.
На рішення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення” ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ).
Суддя О. В. Ткаченко