у.н. 415/10389/18
н.п. 2/415/592/19
14 травня 2019 року
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1, житловою площею 30,20 кв.м., загальною площею 45,60 кв.м., яка належала ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на житло, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 Лисичанським міськвиконкомом за розпорядженням №261 від 27.07.1993 р., в порядку спадкування.
Представник позивачки у наданій суду письмовій заяві позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник відповідача у письмовій заяві позов визнав, попереджений про наслідки визнання позову, справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 р. померла мати позивачки ОСОБА_2, яка постійно проживала і була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді частки зазначеної квартири, яка належала померлій, її чоловіку ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на житло, виданого 30.07.1993 р. Лисичанським міськвиконкомом за розпорядженням №261 від 27.07.1993 р. Спадщину фактично прийняли її чоловік ОСОБА_3, син ОСОБА_4 та позивачка.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер брат позивачки ОСОБА_4, спадщину після якого прийняв його батько ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивачки ОСОБА_3, спадщину після якого прийняла позивачка, як така, що мешкала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори Аббасов Е.І. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.08.2018 р. відмовив позивачці в видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на підставі того, що немає можливості отримати інформацію, необхідну для вчинення нотаріальної дії.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №53048225, було посвідчено заповіт від імені гр.ОСОБА_2 від 22.04.1988 р., реєстр №2-2158, посвідчений нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори, місце зберігання якого Луганській обласний державний нотаріальний архів, який знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 6, який тимчасово знаходиться у м. Старобільську Луганської обл. Ідентифікувати особу померлої ОСОБА_2 немає можливості, оскільки у спадковому реєстрі відсутні відомості про число, місяць, рік та місце народження заповідача.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №53048380, було посвідчено заповіт від імені гр.ОСОБА_3 від 06.09.1993 р., реєстр №2-5493, посвідчений нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори, місце зберігання якого Луганській обласний державний нотаріальний архів, який знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 6, який тимчасово знаходиться у м. Старобільську Луганської обл. Ідентифікувати особу померлої ОСОБА_3 немає можливості, оскільки у спадковому реєстрі відсутні відомості про число, місяць, рік та місце народження заповідача.
Отримати відповідь з Луганського обласного державного нотаріального архіву щодо надання інформації немає можливості, оскільки архівний фонд знаходиться на непідконтрольній українській владі території, а саме у м. Луганську.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.
Згідно ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0-13 від 16.05.2013р., визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Пленум Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. в постанові „Про судову практику у справах про спадкування” вказав на можливість судового захисту прав спадкоємців.
Суд вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, тому визнання позову представником відповідача слід прийняти.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 206, 263-265 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 26522196, яка знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Грушевського, 7 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,право власності на спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1, житловою площею 30,20 кв.м., загальною площею 45,60 кв.м., яка належала ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на житло, виданого 30.07.1993 р. Лисичанським міськвиконкомом за розпорядженням №261 від 27.07.1993 р..
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: