у.н. 415/203/19
н.п. 2-а/415/111/19
06 травня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
за участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектору Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Гончаренка Євгена Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВР № 308724 від 22.12.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві позов підтримав, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні встановлено, що 22 грудня 2018 відповідачем відносно позивача було складено протиправну постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 308724, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1, 22.12.2018 о 11 год. 30 хв. в м. Лисичанську на перехресті вулиць Гетьманська та Менделєєва, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку, чим порушив п.15.9. «ґ» ПДР України.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов'язком суб'єкта владних повноважень згідно ст.19 Конституції України.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками…, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується наступними нормами КУпАП.
Ст.279 ч.2 - … посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Ст.252 КУпАП - посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, приписи ст.7 ч.1-3 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї не надано жодного доказу вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення (а.с.10)
Позивачем викладені в оскаржуваній постанові обставини у позовній заяві не визнаються.
З наведеного випливає, що у суду відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічна позиція викладена і у постанові ВС від 26 квітня 2018 р. у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Таким чином, на час розгляду адміністративної справи відносно позивача були відсутні будь-які фактичні дані, які встановлювали наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Однак доводи позивача щодо використання поліцейським бланку постанови, який не відповідає додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в не автоматичному режимі, що на думку позивача тягне його недійсність, суд вважає безпідставними, оскільки крім відсутностівідомостей про технічний засіб, на який провадився відеозапис, оскаржувана позивачем постанова містить всі складові її змісту, дані, передбачені ст. 283 КУпАП, а зазначення необхідних реквізитів постанови у вигляді штампу, а не надрукованої графи, не може бути достатньою підставою для визнання постанови недійсною.
Тому позов підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.
В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 268-270, 286КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до інспектору Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Гончаренка Євгена Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ВР № 308724 від 22.12.2018 інспектору Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Гончаренка Євгена Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: