Справа № 402/539/19
08 травня 2019 року суддя Ульяновського районного суду Кіровоградської області Терновенко А. В., розглянувши заяву про самовідвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
24.04.2019 року в моє провадження надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
До відкриття провадження у справі суддею Терновенко А.В. подана заява про самовідвід відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, у зв"язку з наявними обставинами, що виключають її участь при розгляді справи, а саме те, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_3, чоловік якої ОСОБА_4 є її рідним дядьком. Тому дана обставина виключає можливість розгляду суддею Терновенко А.В. вказаної справи, оскільки прийняте по справі рішення, яке б воно не було, буде викликати сумніви в неупередженості та безсторонності як судді, та на цій підставі оскаржуватись.
Суд при розгляді даної справи дотримується вимог ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: "кожен має право на справедливий розгляд його справиF незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків F".
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006р. у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Суддя зобов'язаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Головуючий суддя, приймаючи рішення про заявлення самовідводу у цій справі, звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гіпотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Белілос проти Швейцарії, Очолан проти Турції. Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах Ферантелі та Сантанджело проти Італії, Хаусчілдт проти Данії, Веттштайн проти Швейцарії.
Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. ОСОБА_1 надається в інтересах верховенства права та осіб, як домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сімFї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу.
За приписами ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ та ст.ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
Заяву про самовідвід судді Терновенко А.В. у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Ульяновського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого судді, у порядку ч.3 ст.14, ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя:
ОСОБА_5