08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/613/19
369/8354/18
15 травня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
16.07.2018 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Києво-Святошинського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 10.12.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач виконав умови договору, однак, відповідач зі своєї сторони порушив умови договору та має прострочену заборгованість.
Ухвалою Києво-Святошинського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2018 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2019 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При розгляді справи, судом встановлено, що 10.12.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
На підставі рішення Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК». АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.ргіvаtbank.ua) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, на даний час діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Згідно ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про що свідчить підпис ОСОБА_1 в заяві.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Як зазначив позивач, відповідачем були порушенні умови договору і станом на 31.05.2018 року за ним рахується заборгованість у розмірі 40255,31 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 1799,96 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 33662,24 грн., заборгованість за пенею та комісією - 2400,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф - 500 грн. (фіксована частина) та штраф -1893,11 грн. (процентна складова), що підтверджується розрахунком наданим позивачем.
Разом з тим, суд зазначає, що з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню штраф у сумі 500,00 грн. (фіксована частина) та штраф у сумі 1893,11 грн. (процентна складова) враховуючи наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За змістом вказаної норми закону пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
За положеннямистатті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, відповідно достатті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15. У відповідності до вимог ч.6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
Тобто вказаним пунктом передбачено сплату двох видів штрафів «фіксована частина» та «процентна складова», як виду цивільно-правової відповідальності, за одне й те саме порушення клієнтом строків виплати грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів.
Крім того, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Так, із матеріалів справи випливає, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором, банком одночасно нараховано пеню у розмірі 2400,00 грн. та накладено штрафи в сумі 500,00 грн. (фіксована частина), 1893,11 грн. (процентна складова).
Таким чином АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1657,34грн.
Керуючись ст. 4,12,81,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст.526,610,611,1049,1054 ЦК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер - НОМЕР_1, зареєстр.: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, р/р НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.12.2010 року в розмірі 37862,20 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 1799,96 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 33662,24 грн., заборгованість за пенею - 2400,00 грн. та судові витрати в сумі 1657,34 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В. Соловей