23.04.2019
Провадження №2/389/982/18
ЄУН 389/3194/18
23 квітня 2019 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Тьор Є.М.,
при секретарі - Пахуті Н.М.,
за участю:
представника відповідача Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області - Майданюка С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай), -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати за ним право на земельну частку (пай), із земель колишнього КСП «Батьківщина», що знаходилося на території Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Вимоги обґрунтовано тим, що з 1989 року був прийнятий в члени колгоспу «Батьківщина» на території Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, де працював на різних посадах. 21 лютого 2000 року, у зв'язку з ліквідацією КСП «Батьківщина» звільнений відповідно до ст.36 п.5 КЗпП та 22 лютого 2000 року прийнятий в члени СВК «Батьківщина» на тракторну бригаду трактористом. Відповідно до архівного випису з протоколу засідання правління КСП «Батьківщина» від 02 лютого 2000 року №1 затверджений список на виділення землі із державного резерву членів КСП, які мають право на земельний пай та прийняті на роботу після розпаювання землі. Позивача включено у вказаний список. Однак, сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачеві не видавався.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив справу розглянути у його відсутність.
Представник Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути у його відсутність. Також, представником відповідача Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області подано до суду відзив на позовну заяву в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що на момент розпаювання КСП «Батьківщина» позивач не був членом КСП, а тому не набув права на земельну частку (пай) (а.с.23-29).
Представник відповідача Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву, відповідно до якої вказала, що питання, пов'язані із виділенням земельних часток (паїв) належить відповідним сільським, селищним та міським радам. Просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Судом встановлено, що відповідно до архівного випису з протоколу засідання правління КСП «Батьківщина» №1 від 02 лютого 2000 року, затверджено список на виділення землі із державного резерву членів КСП, які мають право на земельний пай та прийняті на роботу після розпаювання землі. Позивача включено у вказаний список за номером 5 (п'ять). Відомості про отримання позивачем сертифікату на право на земельну частку (пай), відсутні.
Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Батьківщина» НОМЕР_2 виданий 06 жовтня 1995 року на підставі рішення Богданівської сільської ради народних депутатів від 26 квітня 1995 року №43.
Згідно архівного випису з протоколу засідання правління КСП «Батьківщина» №13 від 15 липня 1997 року, прийнято на роботу трактористом по трудовій угоді ОСОБА_3. На підставі данного протоколу останього прийнято на роботу в тракторну бригаду трактористом КСП «Батьківщина Знам'янського району Кіровоградської області, про що свідчить запис у трудовій книжці НОМЕР_3. Відповідно до наданих документів встановлено, щопозивач був членом колгоспу та прийнятий на роботу після розпаювання землі.
Відповідно до п.2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку(пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім того, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку(пай).
Право на земельну частку (пай) мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку (пай) здійснюється відповідно до встановленого членства в підприємстві. Відповідно до ст.5 Земельного кодексу України ( 561-12 ) та згідно з пунктом 3-5 Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій при передачі земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам місцевими радами на своїй території створюється резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Землі резервного фонду перебувають у постійному користуванні колишніх землекористувачів (сільськогосподарських підприємств) і призначаються для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням, для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства, городництва в межах граничних розмірів, визначених статтями 56, 59 та 67 Земельного кодексу України ( 561-12 ).
Статтею 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 ( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
У п.3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122, передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про, зокрема, надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).
Разом з тим громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) можуть виділятися із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, але за рахунок земель резервного фонду саме колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є, зокрема орган, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав право на земельну частку (пай), як член колективного сільськогосподарського кооперативу, підприємством вирішено виділити йому земельну частку із земель державного резервного фонду, тому суд вважає за необхідне захистити право позивача в судовому порядку.
Повний текст рішення суду відповідно до ст.259 ЦПК України має бути складено протягом десяти днів. Однак, з урахуванням відпустки головуючого по справі з 02 травня 2019 року по 03 травня 2019 року, повний текст рішення суду складено в перший робочий день після повернення з відпустки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, уродженцем села Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, зареєстрованим та проживаючим АДРЕСА_1, право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, право на яку останній мав після розпаювання земель КСП «Батьківщина».
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
У відповідності до п.15 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 06 травня 2019 року.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Є.М.Тьор